На нашем сайте вы можете читать онлайн «На брата брат». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
На брата брат

Автор
Дата выхода
19 февраля 2013
Краткое содержание книги На брата брат, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению На брата брат. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Юрій Мушкетик) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Юрій Мушкетик – відомий майстер сучасної української прози, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка, автор багатьох повістей та романів, серед яких є твори, присвячені історії нашої країни: «Жовтий цвіт кульбаби», «Яса», «Гетьманський скарб», «На брата брат» та ін. У романі «На брата брат» відтворено події, що розгорталися в Україні за часів гетьмана Виговського, коли після смерті Богдана Хмельницького боротьба за державну незалежність вилилася у братовбивчу війну. Через долі героїв роману братів Журавок автор зображує страшну трагедію цієї війни: люди однієї крові стають ворогами – брат іде на брата – і голови свої кладуть, не здобувши ні слави, ні волі, ні правди.
На брата брат читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу На брата брат без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Доволi лiтнiй чоловiк у простiй одежi, високий, худий, сутулий, з бiлобровим обличчям, сивим вусом, один кiнчик якого звисав, а другий стирчав убiк. Матвiй видiв напругу на його обличчi – той був готовий вступити до боротьби, але бачив – не випадае. Якби хоч хтось подав за нього голос або сталась якась шванка… Вiн любив шванки… Коли Виговський пiшов з горба, вiн аж похилився й стиснув долоню, якою тримався за дубову гiлку, й гiлка хруснула, а коли Виговського повели назад, кинув гiлку собi пiд ноги. Матвiй дозирався, чи не видно в гуртi полтавцiв Супруна, але його не було, не було його й серед коноводiв, якi тримали в повiддi конi Пушкаря, його сотникiв та довiрчих козакiв, конi скубли з дубiв листя й одганяли хвостами лютих осiннiх гедзiв.
Вдарили срiбнi тимпани – гетьман узяв булаву до рук. На червоний верх шапки козака, який стояв попереду Матвiя, сiв великий жовтогарячий метелик, стрiпнув крильцями й затих – либонь, прийняв козачу шапку за квiтку.
V
Матвiй поспiшав додому (його душа вже була бiля Федори, усмiхалася iй, ластилася до ii бiлих струнких нiг), сивий з бiлою звiздою на лобi румак iшов то чвалом, то ристю, позаду йойкав селезiнкою брюхатий чалий кiнь, на якому куняв Сидiр. За всю дорогу чи й обмовилися кiлькома словами: неговiркi обое, пiсля притичини з бортними соснами волiли не вступати до розмов, навiть поглядами розминалися, жили поруч, але мовби одгородженi стiною.
– Для чого? Вона тебе чiпае…
Сидiр заграв нагайкою:
– Нехай не переходить дорогу.
Матвiй сплюнув у порохню дороги й бiльше не обзивався.
Квапили Матвiя ластiвки, якi мчали поперед коня над дорогою, квапив, вимахуючи крильми, похилений шестикрилий вiтряк на овидi, квапили схожi на подушки в мережаних напiрниках хмарки, якi обганяли його, й вiн торкав нагайкою коня. Торкав майже мимохiть, а сам перебирав у пам'ятi по вузликовi вервечку останнiх днiв, зсотану туго, мiцно – деякi вузлики зав'язанi так, що iх не розв'язати.







