Аравійська пустеля (збірник)

Ближче пiдiйдеш – аж то тирса цвiте. А скiльки там конвалiй, фiалок, медуницi, материнки! А пижмо, а звiробiй! А молодило на пiсках, а… Та хiба про все згадаеш!“). Лiвий берег рiки починаеться з заплави, що являе собою сполучення дiбров, лук, високотравних болiт i мальовничих озер, де на дзеркальнiй гладiнi лежать глечики. На заболочених грунтах – цiла колекцiя папоротникiв, серед яких видiляеться своею витонченiстю папоротник „страусове перо“. А поруч – пiски. Справжнi дюни! Тут знаходиться найпiвденнiший на Украiнi форпост сосни i берези.

Пiд шатами iхнiх крон такi пiвнiчнi рослини, як плавун, хвощ, папороть, ростуть по сусiдству з лiсовими орхiдеями, любкою дволистою, коручкою, зозулиними слiзками. Фауна присамарських лiсiв також включае ряд видiв, не властивих степовiй зонi. Тут i дятел, i повзик, i довгохвоста синиця, i лось, i видра, i дикий кабан, i косуля, i куниця, i борсук. З пiвдня до тераси болiт прилучаеться „солоний лиман“, що забезпечуе мiсцеву лiкарню цiлющими грязями».

Так ось автор i вiдкрив свое (СВОЄ!) Присамар’я, свое грибне царство[2 - Нi, це не вiдкриття «тихого полювання». Це – вiдкриття Присамар’я. Але вiдкриття, ясна рiч, не географiчне, бо автор аж нiяк не цiлить на роль такого собi Колумба районного масштабу. Нi i нi. Авторове вiдкриття Присамар’я – це вiдкриття для себе, адже кожний iз нас мусить хоч що-небудь вiдкрити у свiтi бiлому для себе.]. А територiя Присамар’я, себто територiя авторового грибного царства, чималенька – 15 тисяч гектарiв! І це мiж iндустрiальними центрами, такими як Днiпропетровськ, Днiпродзержинськ, Кривий Рiг, Павлоград.

Але – досить вступу. Час уже збиратися по гриби.

Чи знаете ви, з чого починаеться похiд за грибами?

О, це не так просто, як вам здаеться!

«Знаемо, знаемо! – упевнено вигукне тут котрийсь iз бувалих читачiв. – З корзини. Бере грибiвник якийсь там козубець-луб’янець i…»

Так-то воно так i… не так.

Похiд за грибами починаеться з однiеi дуже важливоi розмови… Так, ви вгадали.

З дружиною. Бо тiльки-но ви почнете збиратися в лiс, то неодмiнно виявиться, що дружина ваша вже мiсяць чи й два не ходила в кiнотеатр, а якраз на цей вихiдний i зiбралася. Та й фiльм зараз демонструеться, як сусiдка запевняла, «заграничний», ще й буцiмто про любов. У Парижi чи в Римi. А тут вас iз грибами…

Тому, як самi розумiете, треба дружину пiдготувати.

– До речi, мое серденько, завтра у нас що? Здаеться, вихiдний.