Це я, званий Чемерисом…

Заiчинська дiвчина (а в Заiчинцях у всi роки дiвчата були взагалi чи не найкращi!) народила йому трьох синiв, вiд яких у селi й пiшли три роди Чемерисiв – всi родичi мiж собою.

Одну гiлку з тих трьох родiв сьогоднi представляю я, Валентин Чемерис та син мiй Ярослав. І я вдячний тому запорожцю Чемерису, бо коли б вiн двiстi рокiв тому не подався в мандри на конику вороненькому та не зачепився в селi Заiчинцi за гарненьку зачiпеньку, то, мабуть, i мене сьогоднi у свiтi бiлому не було б, як i взагалi – Чемерисiв у Заiчинцях.

І тобi вдячний, далека-предалека заiчинська дiвчино, що двiстi рокiв тому зумiла утримати бiля себе хвацького козака-сiчовика, i так йому закрутила голову, що вiн заради неi навiть гречкосiем став, звання козацьке на любов промiняв.

Ось тому я i е у свiтi бiлому i батькiвщина у мене е – село Заiчинцi в Украiнi. Мала моя батькiвщина на великiй моiй Батькiвщинi, Украiнi.

(Ось як важливо – на всi прийдешнi вiки важливо! – зачепитися козаку за гарненьку зачiпеньку!)

Це я, «…званий Чемерисом»

Прiзвище мое – Чемерис – згадуеться в Словарi украiнськоi мови Бориса Грiнченка (том IV, стор.

І наводиться единий приклад, узятий укладачем Словаря iз збiрника «Народныя песни Галицкой и Угорской Руси, собранныя Я. Ф. Головацким…» (видання 1878 року):

«Чемерис, чемерис, чом дiвочок не любиш?»

Чому це якийсь там чемерис (з малоi лiтери) та не любить дiвочок, за що й потрапив у прадавню пiсню – я теж не знаю.

Щодо самого прiзвища мого, то воно спорiднене з такою групою однокореневих украiнських слiв:

Чемер – чуб, чуприна. Можливо – одна з назв оселедця – «старовинноi чоловiчоi зачiски у виглядi довгого пасма волосся на голенiй головi (перв. у козакiв), чуприна». Як писав Олекса Стороженко, запорожцi тому звали чуприну оселедцем, що вона, довга, телiпаеться, неначе оселедець» – риба.

Чемерка (чемера, чемерчина) – верхнiй одяг чоловiкiв з талiею i фалдами ззаду.

Чемериця – багаторiчна рослина з родини лiлiйних. Дуже отруйна. В Украiнi поширенi три ii види. Використовуеться в медицинi та ветеринарii. У Давнiй Грецii i Стародавньому Римi дуже цiнувалася чемериця бiла – як лiкувальний засiб.

Чемерник – багаторiчна рослина з родини жовтецевих. Навiть у пiснi про ту горiлку спiваеться: «Будем пити медгорiлку, а потому чемерiвку».

Чемерва – малеча.