Генерали імперії

Радянськi iсторики, виправдовуючи пiдступнiсть Московii, яка цiною територii Украiни (власне, ii половиною) купила собi перемир’я, писатимуть: «Андрусiвське перемир’я стало важливим етапом у боротьбi украiнського i бiлоруського народiв за возз’еднання з Росiею…»

Про те, що Андрусiвське перемир’я розiрвало Украiну навпiл i узаконило подальше iснування ii у виглядi Лiвобережноi та Правобережноi, з окремими гетьманами, що постiйно звiдтодi ворогуватимуть мiж собою пiд владою двох iмперiй, й пiдсилило Руiну – чомусь i не згадують.

І зроблено це було за спиною Украiни – такою цiною пiдлостi й зради Московiя купила собi мир. І вчинено це було всього лише через тринадцять рокiв пiсля Переяславськоi ради Богдана Хмельницького, про яку все тi ж радянськi iсторики писатимуть, що «возз’еднання Украiни з Росiею мало велике прогресивне значення для дальшого полiтичного, економiчного i культурного розвитку украiнського i росiйського народiв».

Андрусiвське перемир’я Московii з Польщею за рахунок Украiни стало як для козакiв, так i взагалi для всiх мешканцiв ударом ножа в спину. Як пише автор розвiдки «Петро Дорошенко» (зб. «Полководцi Вiйська Запорозького», К., 1998) доктор iсторичних наук В. Степанков «внаслiдок громадянськоi вiйни козацька Украiна виявилася розчленована на два гетьманства зi своiми урядами, вона була надзвичайно спустошена военними дiями, епiдемiями та голодуваннями.

За нашими приблизними пiдрахунками Правобережна Украiна на середину 60-х рр. втратила не менше 60—70% свого населення».

У такi смутнi часи на чолi Правобережноi Украiни стае Дорошенко.

Що собою тодi являли двi Украiни?

Лiвобережна. Напiвофiцiйно – Гетьманщина, офiцiйно ж – бо перебувала у складi Росiйськоi держави – Мала Росiя або Малоросiя. До складу ii входила територiя сучасних Чернiгiвщини, Полтавщини, захiдних районiв Сумськоi, схiдних Киiвськоi i Черкаських областей.

На пiвночi й сходi межувала з росiйськими воеводствами i Слобiдською Украiною, на пiвднi – з Диким Полем i Запорозькою Сiччю, на заходi рубiж проходив по Днiпру. До Лiвобережноi Украiни також належав Киiв з прилеглою територiею. Крайове управлiння очолював гетьман, який вибирався на вiйськовiй радi i затверджувався росiйським царем, вся дiяльнiсть уряду Украiни постiйно i пильно контролювалася Росiею.