Ольвія

], котрi мали конi, найкращi у цих степах, i лiтали на них у битви, зливаючись в одне цiле, – кiнь i гiппемолог. Бойовий клич у них був «арара»[7 - Кожний скiфський рiд чи плем'я мали бойовi кличi, по яких воiни впiзнавали своiх.]. Тому кожний гiппемолог при народженнi сина збирав увесь рiд i хвалився:

– Народився ще один крикун нашого кличу!

І вождь Ор, коли народився син його Тапур, теж зiбрав увесь рiд гiппемологiв i теж хвалився, що в нього народився ще один крикун бойового родового кличу.

І всi гiппемологи, п'ючи хмiльний бузат, кричали «арара!», вiтаючи народження Тапура.

Вправнiше за чоловiкiв iз роду гiппемологiв нiхто не мiг доiти кобилиць i готувати кумис чи бузат, та ще любити жiнок. А вже чорну стрiлу iз змiiним свистом найвлучнiше посилав у землi сусiдiв теж гiппемолог. Вiд них i успадкував Тапур свiй гарячий i свавiльний норов.

Ар-ра-ра!!!

У Тапура 25 золотих чаш, а що вже мечiв у золотих пiхвах, та акiнакiв, та повних скринь золотих бляшок! У Тапура 70 чотириколiсних возiв iз кибитками, 45 – шестиколiсних. У Тапура сiм великих табунiв коней, п'ять стад худоби, сiм отар овець. У Тапура тисячi пастухiв, рабiв, слуг. Тапур збирае найбiльше пiсля владики Іданфiрса вiйсько на прудких конях.

То чому ж Тапуру не бути щасливим?

Сильний Тапур, багатий i знатний у степах!

Тепер у нього i жона буде гречанка. Гарна ж, молода чужинка! Нiхто iз скiфських вождiв не мае такоi.

Кому щастить, той усе може.

– Людолов! – кричить дочка архонта в кибитцi.

– Ха!.. – смiеться вождь до голубого неба, до сонця. – Кричи не кричи, а все одно будеш моею. Кричи не кричи, а помiч у цих степах нiзвiдки не прийде.

Сказав, що берегтиму тебе дужче, анiж свого коня, то й берегтиму. І вiд мене, грецька пташечко, ти не втечеш – нi на конi, нi на крилах!..

Роздiл другий

А про мое щастя ти подумав?..

…І хто вона нинi?

Полонянка?

Рабиня?

Чи, зрештою, вiйськова здобич вiроломного скiфського вождя? Либонь, усе разом.