Рогнеда

Закликав давньоруських князiв боротися за еднiсть руських земель, проповiдував християнськi iдеi, пiдкреслював самостiйнiсть Русi щодо Вiзантii, був прихильником сильноi великокнязiвськоi влади.

Високоосвiчена i талановита людина, знавець iноземних мов.

Був автором i упорядником «Повiстi врем’яних лiт», що е шедевром руського лiтописання.

Із самоi «Повiстi…» дiзнаемось, що в кiнцi XI ст. Нестор жив у Печерському монастирi. Розповiдаючи про 1096 рiк i напад половцiв на Печерський монастир, писав: «…и придоша на монастырь Печерский, нам сущим по кельям почивающим по заутрени».

Вiдомо, що лiтописець був ще живим у 1106 роцi. У цьому роцi, пише вiн, помер старець добрий Яе, «о него же и аз многа словеса слышах, еже и вписах в летописаньи сем». Бiльше нiяких достовiрних даних про нього не збереглося.

Канонiзований Руською православною церквою як преподобний Нестор Лiтописець. Мощi його спочивають у Ближнiх (Антонiевих) печерах Киево-Печерськоi лаври.

Пiд iм’ям Нестор Лiтописець входить до списку святих Римо-католицькоi церкви.

Пам’ятники Нестору Лiтописцю встановленi в Киевi та Володимирi.

В СРСР i в Украiнi були випущенi поштовi марки, присвяченi Нестору. Засновано також церковний орден Нестора Лiтописця. Нацiональний банк Украiни випустив у 2000 роцi золоту ювiлейну монету, присвячену Нестору Лiтописцю, достоiнством у 50 гривень.

У Киевi збудовано два храми преподобного Нестора Лiтописця.

У своiй «Повiстi врем’яних лiт» Нестор, вiддавши належне Володимиру Святославичу, насамкiнець порiвнюе його з самим Соломоном.

І далi лiтописець додае, що «було у Соломона, кажуть, сiмсот жон, а наложниць триста». Разом, отже, – арифметика проста – тисяча. «Наш» Володимир трохи не дотягнув, наложниць у нього було тiльки 800, а дружин – 7. Правда, лише офiцiйних, бо iнших у нього – несть числа.

«Не звертай уваги на злу жiнку; крапають солодощами губи блудницi, лише короткий час усолоджуе вона гортань твою, а пiсля i гiркоту жовчi вiдчуеш. Той, хто входить до неi, не вернеться, пiсля смертi його стежка в пекло.

По стежцi життя не йде вона, бо – блудлива течiя життя ii i нерозважлива». Це сказав Соломон про блудниць, про чесноти вiрних жiнок говорить: «Дорожчi за камiння коштовне. Радiе з неi муж ii, бо робить мужу своему благо все життя. Придбае вовну i льон, створить усе необхiдне руками своiми. Подiбна кораблевi торговому, здалеку збирае собi багатство. І встае з ночi, i годуе сiм’ю свою, i дае роботу рабиням.