Сини змієногої богині

А наверху хмизовоi пiрамiди, на спорудження якоi знадоблювалися десятки й десятки возiв хмизу, на майданчику встановлювали залiзний меч. Це й був бог вiйни Арес – жорстокий бог, невмолимий i безжалiсний!

Його напували кров’ю – в жертву богу-мечу приносили не тiльки тварин, а головно – людей. Вiйськових полоняникiв, яких у скiфiв завжди було чимало – пiсля кожного вдалого походу…

«Пий, Арес, солодку кров ворогiв!..»[26 - З iсторичного роману автора «Ольвiя».]

Коли скiфський юнак, ставши воiном, убивае першого у своему життi ворога, вiн неодмiнно п’е його кров.

Прокусивши жили на шиi у поверженого вояка, вiн висмоктуе гарячу, ще паруючу кров, аби стати вiдважним i хоробрим, аби военне щастя нiколи його не зраджувало, аби ворожа кров дала йому силу i звагу.

І немае у Скiфii чоловiка, котрий би не попробував ворожоi кровi. А якщо i знайдеться такий, хто нiколи не вбивав ворогiв, то його i за чоловiка не мають.

«Йди до жiнок, у кибитку, – зневажливо скажуть йому.

 – Тобi нiчого робити серед справжнiх чоловiкiв Скiфii!»

І тому всi чоловiки Скiфii п’ють солодку кров повержених ворогiв. П’е кров i бувалий воiн, коли здолае особливо грiзного i вiдважного воiна, щоб самому стати ще хоробрiшим. Недарма ж у скiфських военних пiснях з давнiх давен спiваеться про «солодку кров ворогiв».

П’е ворожу кров i скiфський военний бог Арес.

Пантеон скiфських богiв та богинь з предковiчних вiкiв незмiнно очолюе Папай – бог грому i блискавки, покровитель скiфського гнiзда.

Скiфи шанують Папая, вiтаючись, завжди кажуть: «Хай бог Папай пошле тобi здоров’я!» Хоча в руках Папая i грiзний грiм, але це мирний i добрий бог.

Інша рiч Арес, бог вiйни.

Вiйни не затихають роками, i в Ареса завжди вистачае роботи. Безжалiсний бог вiйни! Годi молити у нього милосердя, рятунку. Вiн не знае нi жалю, нi спiвчуття. Його збуджуе лише кров. Гаряча, пролита кров. Вiн багне кровi, i його щедро напувають кров’ю. І своею, i чужою.

Жодному боговi, навiть самому Папаю, не ставлять скiфи кумирiв, не зводять храмiв та вiвтарiв. Обiйдуться мирнi боги i без зайвого клопоту iз святилищами.

Інша рiч Арес – бог вiйни.

Йому, единому серед усiх богiв, споруджують величезнi святилища у всiх краях i землях Скiфii. Смерть чекае кожного, хто забуде принести Аресу щедрi дари – жертви!

Є святилище Ареса i в краi Тапура. Хоча воно далеко в степу, але видно його здалеку.