Сини змієногої богині

Але хто вбив цiлi народи? Так i крутиться на кiнчику язика: самi ж себе i повбивали!):

В Італii зникли лангобарди, остготи, етруски (до речi, пiсля того, як, вiдцуравшись своеi мови, перейшли на латинську, на мову панiвного Риму).

В Іспанii – вестготи.[4 - Згiдно з легендою, подiл одного народу на два – вестготiв i остготiв – вiдбувся ось за яких непередбачених обставин. Пiд час переправи мiст через рiку було зруйновано, тож тi, що залишилися на захiдному березi, з часом стали зватися вестготами, захiдними готами, а тi, що переправились, остготами, схiдними готами.

Невiдомо, яка рiчка роздiлила при переселеннi нiмецькi племена. Дехто вважае, що Днiпро, iншi – Вiсла.На берегах Днiпра – вони вважали його святою рiкою, – розташувалися iхнi святилища – «Сяюча святиня готiв». У IV ст. столицею найбiльшоi готськоi держави за часiв короля Ерманарiха було мiсто Данпрастад – дехто його ототожнюе з Киевом.]

В Грецii – слов’яни.

В Малiй Азii – кельти.

Зникли колись непереможнi гуни – пiсля смертi свого везучого вождя Аттiли, який навiть римлян бив i взагалi вважався «бичем народiв».

Щезли хетти в Малiй Азii – на зорi людства могутнiй народ, од якого тремтiв сильний Єгипет. Десь подiлися шумери, один iз найдавнiших народiв. Коли свiт ще був варварським, в Шумерii (це Месопотамiя з ii родючими землями, пониззя Тигра i Євфрата) жили великi математики, знаменитi лiкарi, астрономи. Шумери невiдомо звiдки прийшли в Месопотамiю в XIV тисячолiттi до н.

е. i невiдомо куди щезли. Та так щезли, що Гомер, який жив у ІV ст. до н. е. про них уже нiчого не знав.

Шумери пам’ятали ще тi часи, «коли люди обходилися без царя, тобто без держави», i створили чи не перше у свiтi державне об’еднання, яке, на жаль, повноцiнною державою так i не стало.

Шумери винайшли першi у свiтi зрошувальнi канали, навчилися осушувати болота i проводити воду на поля за кiлька столiть ранiше Єгипта.

Вони будували мiста, найдревнiшi у свiтi, iхнi зодчi розробили такi архiтектурнi та будiвельнi засоби, що вони увiйшли в практику народiв, якi навiть не пiдозрювали про iснування своiх вчителiв.

Їхнi жерцi спостерiгали за сонцем та зiрками зi стiн священних башт – чи не первiсних обсерваторiй. Вони пiдрахували, скiльки днiв мае рiк, роздiлили рiк на дванадцять мiсяцiв, тиждень на сiм днiв, визначили, що доба складаеться iз 24-х годин, а в годинi 60 хвилин.