Сини змієногої богині

Сагайдак його, як вiдкрита домовина, всi вони люди хоробрi

Кiммерiйцi i скiфи…

«У свiтлi даних археологii i антропологii, а також висновкiв лiнгвiстiв, якi вважають кiммерiйцiв i скiфiв спорiдненими народами, носiями пiвнiчно-iранського етносу, стае зрозумiло, чому давньогрецькi автори часто плутались або ототожнювали тих i тих. Культурна близькiсть та етнiчна еднiсть кiммерiйцiв i скiфiв допомагае збагнути, чому «доярами кобилиць» у Гесiода скiфи, а в Каллiмаха – кiммерiйцi; чому скiфського проводиря Мадiя Страбон називае то скiфом, то кiммерiйцем; чому в давньогрецькому коментарi до «Походу аргонавтiв» у викладi Аполлонiя говориться: «Є й iнший Боспор – у Скiфii, який називаеться Кiммерiйським, внаслiдок заселення тих мiсцевостей скiфським народом – кiммерiйцями».

Спорiдненiсть кiммерiйцiв i скiфiв вiдзначаеться i давньосхiдними авторами. В «Таблицi народiв», частинi Бiблii, що складена в VIII ст. до н. е., скiфи вважаються «синами кiммерiйцiв» – (див.

: Лесков А. М. Курганы: находки, проблемы, 1981).

Вперше свiт дiзнався про кiммерiйцiв (iнодi кiммери, iнодi суммiрiйцi, зовсiм рiдко – кiммерiани) вiд давнiх грекiв. До свого вторгнення в Азiю вони, за Геродотом, кочували в Пiвнiчному Причорномор’i, звiдки iх вигнали iншi представники прадавнього народу цiеi краiни – скiфи, якi нiби i вторглися в загадкову Причорноморську Кiммерiю.

«При наступовi скiфiв, – пише Геродот у своiй «Історii», – кiммерiйцi, маючи на увазi численнiсть вiйська, що наближалося, стали радитися мiж собою, i думки iхнi, висловленi з однаковою наполегливiстю, роздiлилися…» Народ благорозумно пропонував пiти геть, не наражаючись на небезпеку в боротьбi з численними вiйськами скiфiв, а царi (вождi та старiйшини i знатнi воiни) запропонували боротися за свою батькiвщину з наступаючим ворогом, боротися до загину, але не уступити iм i п’ядi своеi територii! Але нi народ не захотiв послухати царiв, нi царi – народу: першi вирiшили пiти геть без бою, вiддавши рiдну землю ворогам, а царi ухвалили лягти мертвими в рiднiй землi, але не бiгати невiдомо куди разом iз народом… (Якi передовi царi i який непатрiотичний народ! – В.

Ч.) Вирiшивши так, царi зi своiми вiйськами роздiлилися на двi частини, рiвнi за кiлькiстю, i стали битися… Чомусь мiж… собою. З якого дива? Колективне i грандiозне самовбивство?!.