Сини змієногої богині

За iхнiми переданнями, перша жiнка зляглася з ягуаром, i вiд шлюбу божественного ягуара i смертноi жiнки i пiшло могутне плем’я героiв – синiв неба i землi. Так виникли «ягуарячi iндiйцi» – люди i ягуари водночас, пiзнiше iх стали називати «людьми iз ягуаровою пащекою», а вже потiм ольмеками (вiд ацтекського слова «оллi» – каучук), тобто «людьми iз краiни, де добувають каучук». Мiж iншим, кам’янi голови – головнi скульптури ольмекiв – доставлялися з вулкану, який був за 100 кiлометрiв! А голови важили по двадцять тонн, i як iх доставляли – залишилося загадкою «ягуарячих людей»).

Починаючи з найдавнiших часiв, людей цiкавило питання: а звiдки вони походять? Вiд кого? І як взагалi на землi з’явилися першi люди? Так ось ацтеки пiдiйшли до вирiшення цiеi проблеми досить просто: iхнiй бог Кецалькоатль, виявляеться, спустився у свiт мертвих, зiбрав там кiстки чоловiка та жiнки, винiс iх у свiт живих, окропив своею жертовною кров’ю – так виникли першi люди. (Тiльки неясно, де у свiтi мертвих взялися кiстки чоловiка та жiнки, якщо людей на тi часи ще не було взагалi? Але над цим тодiшнi племена не задумувалися, бо як почнеш доскiпуватися, чого та як – чи й лад потiм даси. )

В Перу деякi племена теж вирiшили це питання просто. Їхнiй бог Пачакамак зiбрав золотi, срiбнi та мiднi яйця, що iх послало Сонце, i з них вилупилися рiзнi племена перших людей.

У племенi масаiв (Африка) творець свiту Маву-Лiза був двостатевою iстотою, тож сам себе заплiднював i сам народжував богiв, а вже вони – людей.

Бушмени певнi, що колись вони були антилопами, а коник-богомiл, меткий Цган взяв i перетворив iх у людей.

В образi грецького божества Пана (Фавна) теж поеднувалися риси людини i тварини (не забуваймо: давнi греки, а не якiсь там дикi африканськi племена!) – його матiр’ю була божественна коза Амалфея, тож синок ii народився козлоногим i з рогами.

А скандинавський бог Локi ухитрився перетворитися в жiнку (а не просто виконував ii роль) i навiть мiг народжувати дiтей – ось звiдки пiшли першi люди!

Литовське божество Велняс зображувалося з рогами й копитами.

Не зовсiм людиною був i слов’янський «скотський» бог Волос.

Іранське крилате божество Сенмурвол було з пазурами i крилами. Себто крилатим псом (охоронець посiвiв, диких тварин i домашньоi худоби).

З тибетськоi мiфологii вiдомi дрiбнi божества Лу («тi, хто плавае у водi i повзае по землi»), якi вилупилися iз шести яець, що iх вiдклала золота космiчна черепаха.