Сини змієногої богині

)

Інодi Таргiтай – перша людина Скiфii, – за одним iз мiфiв, виступав не лише сином дочки рiки Борисфен, а також i чоловiком ii, своеi матерi Апi, що свiдчить про наявнiсть у скiфiв iнцесту – статевих стосункiв мiж найближчими родичами. І нiчого тут дивного чи екзотичного немае, египетськi фараони, наприклад, часто брали шлюб iз власними дочками, цариця Клеопатра була одружена з рiдним братом тощо.

А те, що його мати – донька рiки Борисфен – це вiдгук давнiшнiх вiрувань, коли Борисфен на зорi iхньоi з’яви у степах Пiвнiчного Причорномор’я був не лише святою iхньою рiкою, а й одним з iхнiх богiв.

Тож мати першоi людини Скiфii Таргiтая, донька Борисфена – свого, мiсцевого походження, як то й годиться. А ось на роль батька для з’яви першоi людини скiфам довелося запрошувати чужого бога, Зевса. Чи свого не знайшлося (хоча за деякими глухими натяками Апi була дружиною верховного бога Папая), чи скiфи так захоплювалися греками та iхньою культурою (i було чим захоплюватися!), що взяли собi в першопредка Зевса, чи у них не вистачило фантазii створити для цього свого, аби батьком першого скiфа все ж таки був скiф, свiй рiдний бог, а не чужинець (про iнтернацiоналiзм скiфи, звiсно, i чути тодi нiчого не чули!). Перед степовиками, очевидно, гостро постала проблема: де i кого знайти на роль першобатька? Подiбна проблема у свiй час виникала i перед iншими народами, якi стояли вже на той час на значно вищому щаблi iсторii та культури. Єгиптяни, наприклад, вийшли з неi без зайвих мудрувань: у них першобог (де вiн сам узявся, египтяни тим себе не утруднювали) сам себе… заплiднив. Хай i протиприроднiй процес (а втiм, боги на те й боги, що на все здатнi!), але ж це найлегший вихiд iз складноi ситуацii. Сам себе заплiднив, i вся тут морока! Наприклад, бог-Сонце Ра, аби створити все суще, теж заплiднив сам себе («упало сiм’я в мiй власний рот») i пiсля цього, даруйте, вiдригнув першого бога i першу богиню, а вже вiд них i пiшли першi египтяни. Просто i генiально!

Мiж iншим, iндiйськi боги теж удавалися до таких фокусiв.

«З’явився у них бог (теж нiзвiдки) Праджапатi («владика творiнь» – першовсесвiт, першопредок, який мав подобу людини), так ось вiн i створив богiв, ставши iхнiм родоначальником. Вiд iншого iндiйського бога (а iх в Індii – сонм!) Пурушi теж народилися рiзнi боги, небожителi, люди, худоба (унiверсальний взагалi бог), птахи, «вдихання i видихання, рис i ячмiнь, вiрна iстина, помiркованiсть i закон».