Сини змієногої богині

…Пiсля поразки кiммерiйцiв, скiфи «прийшли й зайняли порожнi землi».

Вони прийшли з глибин Азii

Свою розповiдь про них, загадкових чужинцiв, здавалося, не просто людей, а – лише кiнних воiнiв, вершникiв, таких собi кентаврiв степових, котрi невiдь-звiдки вигулькнули в степах Пiвнiчного Причорномор’я, Геродот почав вельми впевнено:

«Вони прийшли з глибин Азii…»

І цим твердженням наче крапку поставив.

Азiею прийнято називати найбiльшу частину свiту, що разом з Європою становить единий материк Євразiю.

Площа Азii (з Кавказьким перешийком) 44 363 тисячi квадратних кiлометрiв, у тiм числi острови – понад 4 мiльйони км2. Азiя лежить у Пiвнiчнiй пiвкулi, лише Малайський архiпелаг частково заходить у Пiвденну пiвкулю, на пiвночi Азiя омиваеться Пiвнiчним Льодовитим океаном, на пiвднi – Індiйським, на сходi – Тихим океаном, на пiвденному заходi – морями Атлантичного океану (Середземним, Егейським, Мармуровим, Чорним). Межу мiж Азiею та Європою проводять по схiдному пiднiжжю Уралу, рiчках Ембi та Маничу, межу з Африкою – по Суецькому перешийку.

На середину 1975 року численнiсть населення Азii становила близько 2,3 мiльярда чоловiк. В антропологiчному вiдношеннi населення Азii в основному належить до монголоiдноi раси i австралоiдноi раси. Крiм того, в результатi змiшання окремих рас виникли новi антропологiчнi раси. В Азii живе понад тисячу народiв (нацiй, народностей i племен), якi належать до багатьох мовних сiмей i груп.

Зокрема, народи iндоевропейськоi сiм’i (710 млн чол.

) представленi в Азii iндоевропейською, iранською, слов’янською та iншими мовними групами.

Народи iранськоi сiм’i (65 млн чол.) – перси, афганцi, таджики, дарi, тати, курди та iн. До мертвих мов iранськоi мовноi сiм’i належать давньоперська й середньоперська (пехлевi), мiдiйська, авестiйська, парф’янська, аланська, согдiйська, хорезмiйська, скiфська та iн. Отож героiв «Синiв змiеногоi богинi» вiдносять до iранськоi сiм’i. І саме iх вважали – на всiх законних на те пiдставах! – неперевершеними воiнами, народом-вершником, товаришами по мечу, яких до того нiкому не вдавалося подолати.

Греки дивувалися тiй простотi, з якою жив цей народ-воiн (зокрема царi), i жахалися, що в них такий страхолюдний поховальний обряд.

Отож «батько iсторii» свою розповiдь про них почав упевнено:

«Вони прийшли з глибин Азii».

І це вiдповiдае iсторичнiй правдi: найдавнiшi слiди iхнi виявлено на Алтаi. З кiнця VIII – початку VII ст. до н. е.