Тарас Шевченко: сто днів кохання

У 13 рокiв, угледiвши у хлопця здiбностi, його вiдвезли навчатися до вiдомого в тих краях маляра Преволоцького в мiстечко Вiльшану. Іванова бабуся була далекою родичкою тому майстровi, тож вiн узяв ii онука в науку «за так». А втiм, Іван плату за навчання вiдробляв: пас худобу маляра, в його помешканнi топив груби, чистив хлiви тощо… Лише по п’яти роках майстер призначив здiбному i старанному учневi невелику платню. Роботи було так багато по господарству, що малюванням Іван займався прихватком, лише у вiльнi вiд роботи години.

З 1828 року Іван Сошенко йде на власнi хлiби – розписуючи iконостаси в монастирi та в церквах, а заробленi грошi вiддае батьковi на купiвлю землi у Звенигородцi. В той час його мали забрати до солдатчини, але за нього дав згоду пiти до вiйська молодший брат.

Дещо Сошенко заробляв i для себе, тож вирiшив – йому тодi йшов 24-й рiк – купити будинок, одружитися – вже якусь там кралечку назнав, але… Саме тодi приiздив якийсь чиновник iз Петербурга – щось купувати, а побачивши неабиякi здiбностi молодого Сошенка в малюваннi, розповiв йому про петербурзьку Академiю мистецтв, де навчаються такi, як i вiн, талановитi молодi художники.

Іван почав марити Петербургом, забувши про свою мрiю купити будинок та одружитися з кралечкою… І вирiшив будь-що дiстатися Петербурга i вступити до Академii мистецтв, аби не залишитися «пачкуном-богомазом», а присвятити всього себе мистецтву.

І мрiя Івана Сошенка збулася – у 1834 роцi вiн у Петербурзi стае учнем Академii мистецтв.

Його навчали мистецьким премудростями професори Венецiанов i Єгоров, вони порадили здiбному юнаковi, крiм усього, зайнятися ще й самоосвiтою. І Сошенко кинувся «гризти гранiт науки». І – малював, малював, малював… Чи не кожну вiльну годину дня i… І – ночi. Теплими i свiтлими лiтнiми ночами ходив до Лiтнього саду змальовувати скульптури. Там однiеi ночi доля i звела його з крiпаком пана Енгельгардта Тарасом Шевченком. Глянувши на його роботу – Шевченко саме малював скульптуру, Сошенко захопився юнаком, збагнувши, який вiн здiбний, цей безправний крiпак.

Будiвництво Лiтнього саду в Санкт-Петербурзi розпочав майстер Іван Угрюмов пiд керiвництвом Петра І у 1704 роцi. Цар мрiяв про свiй Версаль, тож початковий план його намалював особисто, задумавши створити незвичайний архiтектурний парк з чiтко визначеним плануванням i прямими алеями, акуратно пiдрiзаними деревами та кущами.