Тарас Шевченко: сто днів кохання

В найнiжнiшому вiцi позбавлений любовi та материнських пестощiв, хлопчик звик зосереджуватись у собi самому, сторонився людей i зустрiчав недовiрливо будь-яке привiтне спiлкування з ним рiдних i сусiдiв. Мачуха, яка незлюбила Тараса за його потаемний i впертий норов, аби вiн не був на очах, доручала йому влiтку пасти телят i свиней в околицях Кирилiвки i Тарасiвки. Поля, що оточували цi села, являли собою не зовсiм рiвну мiсцевiсть, степова далина загороджувалась високими могилами, яких узагалi досить багато у Звенигородському повiтi.

Високii тi могили

Стоять та сумують…

Зi скибкою сухого хлiба хлопчик цiлими днями у полi. Улюбленим його мiсцем для вiдпочинку за великоi спеки була одна з таких могил. Вiн частенько сидiв пiд нею та пiдсвiдомо дивився вдалину. Вiдомо, що цi першi враження дитинства вiдiзвались у поета в перiод його зрiлостi, в його кращих творах».[2 - М. К. Чалий – украiнський громадсько-культурний дiяч, автор книги «Жизнь и произведения Тараса Шевченко», що стала однiею з перших бiографiй поета.

Кругом його степ, як море

Широке, синiе;

За могилою могила,

А там – тiлько мрiе…

Згадуючи свое дитинство, поет у 1859 роцi напише одну з найзворушливiших своiх поезiй, присвячену пам’ятi любоi сестри Ярини:

Минаючи убогi села

Понадднiпрянськi невеселi,

Я думав: «Де ж я прихилюсь?

І де подiнуся на свiтi?»

І сниться сон менi: дивлюсь,

В садочку квiтами повита,

На пригорi собi стоiть,

Неначе дiвчина, хатина.

Днiпро геть-геть собi розкинувсь!

Сiяе батько та горить!

Дивлюсь, у темному садочку,

Пiд вишнею у холодочку,

Моя единая сестра!

Многострадалиця святая!

Неначе в раi, спочивае

Та з-за широкого Днiпра

Мене, небога, виглядае.

І iй здаеться – виринае

З-за хвилi човен, доплива…

І в хвилi човен порина.

«Мiй братику! моя ти доле!»

І ми прокинулися. Ти…

На панщинi, а я в неволi!..

Отак нам довелося йти

Ще змалечку колючу ниву!

Молися, сестро! будем живi,

То Бог поможе перейти.

Через свое тяжке сирiтство довелося Тарасику вже в ранньому дитинствi погибiти в наймах.