Олена – вершниця зі списом

І що ж?… Налякали вони цим князя? Вiдмовився вiн, аби не порушувати православних канонiв вдруге женитися (адже перша його жона була в монастирi) – де там! Великий князь Василiй гнiвом спалахнув (а в гнiвi вiн не знав спину) – i звелiв тих, хто вiдраджував його вiд другого шлюбу, хапати i вiдправити у глухi краi на заслання, а сам оголосив: женитися вдруге вiн таки буде! І митрополит, остерiгаючись накликати на себе гнiв великого князя, поспiхом дав благословення на другий шлюб.

Але ще не знано було нi московитам, нi самому князевi: що ж то була за пташечка? З яких краiв? Своя, руська, чи залiтна, з чужоземщини? Як i матiнка самого Василiя Софiя Палеолог.

А мала вона бути незвичайною, не такою, як усi (така, як усi, князевi не потрiбна), адже й сам князь не такий, як усi.

Василiй розказував i сам уже вiрив своiм оповiдкам, що його сам святий Сергiй подарував вiзантiйськiй царiвнi Софii Палеолог, а тому й жона його теж мае бути незвичайною.

Такою, яку колись руський богатир Дунай Іванович собi пiдшукував – про це i в билинi спiваеться:

Чтобы ростом была высокая,

Станом она становитая,

И на лицо она красовитая,

Походка у ней часта

и речь баска;

Было бы мне, князю,

с кем жить да быть,

Думу думати,

долги веки коротати…

Частина друга

За Cулою iржуть конi…

У росiйськiй iсторiографii вiд найдавнiших часiв i по нашi днi – як i в iсторичнiй художнiй лiтературi – Олену Глинську, згодом – велику княгиню московську, а якийсь час i правительку Московського князiвства, iнакше як литвинкою i не титулують.

І що це означае – литвинка – нацiональнiсть, себто етнiчну належнiсть, чи лише мiсце народження, не збагнеш.

Ось так i пишуть:

«Олена Глинська – литвинка на московському престолi». (Литвинами – литовцями, жiнок литвинками, литовками – в Украiнi споконвiку називали не лише литовцiв – основне населення Литви, а також i полiщукiв – жителiв чи уродженцiв Полiсся.

) Чи ще додають тi або тi iсторики чи автори художнiх творiв: «Олена Глинська – уродженка Великого князiвства Литовського (ВКЛ), а Глинськi – княжий рiд у ВКЛ, потiм i в Московському князiвствi». І рiд iхнiй – Глинських – називають литовським, а саму Олену титулують племiнницею ЛИТОВСЬКОГО МАГНАТА Михайла Львовича Глинського, дочкою ЛИТОВСЬКОГО КНЯЗЯ Василя Львовича Глинського».