Олена – вершниця зі списом

Тож i не дивно, що нашестя монголiв у 1240 р. стало крахом для Киiвськоi Русi. А вона ж колись була такою могутньою iмперiею! Існуе класичне уявлення про циклiчнiсть розвитку великих держав. Вiдповiдно до такоi концепцii iмперii проходять три стадii – становлення, розквiт i занепад. Будь-яка iмперiя – хоча б шумерська чи радянська – мали загинути, пройшовши три стадii свого розвитку.

Історикiв вражае та стрiмкiсть, з якою розпадалася Пiвденна Русь. А водночас нашестя Батия, що знищило Киiвську Русь, не було таким катастрофiчним для пiвночi Русi.

Як вважають iсторики, вiдповiдь на це запитання ось яка: на пiвночi, навколо Владимира-на-Клязьмi, на той час було закладено основи новоi iмперii, яка, пройшовши фазу Московського князiвства, трансформувалася в Росiйську державу.

І це тодi, коли держава Киiвська Русь припинила свое iснування. Як i ii могильниця, колись така могутня iмперiя – Золота Орда.

Велике князiвство Литовське розчинилося в iмперському проектi Польщi – Речi Посполитiй. Мiж iншим, Польща теж не довго пишалася статусом iмперii, бо сильнiшi гравцi – Пруссiя, Росiя та Австрiя – передiлили мiж собою польськi землi. Один iз авторiв, який писав на цю тему, В. Авдеенко, зазначае, що «сучасна Украiна е спадкоемицею Киiвськоi Русi, але ототожненню цi двi держави не пiдлягають. За перiод пiсля краху Киiвськоi Русi i до появи незалежноi Украiни минуло надто багато часу, надто багато що змiнилося назавжди».

Та й Украiна «протягом кiлькох столiть входила до iнших, бiльших держав, а часто й до кiлькох одночасно. Разом з тим, сьогоднiшнi украiнцi мають пам’ятати правителiв стародавнього Киева, iхнi помилки, якi призвели свого часу до непоправних наслiдкiв».

На мальовничому березi Сули (нинi Роменський район Сумськоi областi), де у прибережних вербах i сьогоднi голосисто кують зозулi та витьохкують соловейки (чи знаете ви украiнських соловейкiв? О, ви не знаете iх, бо украiнських соловейкiв треба ще й слухати!), колись, ще за часiв монголо-татарського нашестя, i в пiзнiшi, за Великого князiвства Литовського, що захопило тi землi, здiймалося мiстечко (власне, сторожова фортеця) Глинськ – сьогоднi однойменне село, центр Глинськоi сiльськоi ради.

У 1498 р.