Смерть Атея (збірник)

Греки, як розумiв Орiк, не любили iсти на самотi, тож головним на обiдi був не сам обiд, як бесiди, де кожний мiг i вислухати iншого, i сам у розмовi вiдвести душу.

Коли з’являлися гостi, першими iх зустрiчали раби, роззували – бути взутому в домi вважалося непристойним – мили iм ноги, оббризкували iх пахощами чи й обрiзали нiгтi. Мити ноги гостям – це було таким приниженням, що Орiк, аби стриматись i не видати своiх почуттiв, до кровi прикушував губу. Хотiлося у вiдчаi кинутись на всiх з кулаками й вiдплатити поневолювачам за свое приниження.

А натомiсть мусив терпiти i покiрно мити гостям ноги й зрiзати iм нiгтi, терпiти й тодi, коли гостi ногами тицяли йому в лице. Терпiти, адже господар йому вже, здаеться, вiрить, довiр’я треба закрiпити. В iм’я волi.

Спершу гостi проходжувалися по кiмнатах (вiдразу ж поспiшати до столу вважалося нетактовним вчинком), вихваляли меблi, прикраси i, як завжди, високо цiнували витонченi смаки господаря. А вже коли гостi розхвалили в домi все, що там було, iх нарештi запрошували до столу.

Господар напiвлежав на ложi, на таких же ложах розташовувалися i гостi, обпираючись лiвим лiктем об подушки. Жiнки (навiть господиня дому) на званих обiдах нiколи не з’являлися, адже вважалося, що розмова мiж чоловiками буде або фiлософською, або чисто чоловiчою i, отже, не для жiночих вух. Тому жiнки збиралися в гiнекеi, де iх чекали фрукти, зацукрованi солодощi i своi, суто жiночi теревенi… Коли всi влягалися на ложах, раби, обходячи гостей з мисками й глечиками, зливали iм на руки, iншi сома тим часом приносили низенькi столики, вже накритi, i ставили один столик на два ложа. Їжа заздалегiдь була подрiбнена на шматочки, тож гостi iли руками, а руки витирали або маленькими шматочками хлiба, випеченими в хлебаносах, або особливим тiстом, котре качали мiж пальцями. На перше були риба i птиця з пiдливою, трохи м’яса i багато овочiв з приправами. Гостi запивали iжу улюбленим напоем афiнян – кiконом – вином, змiшаним з яечним борошном i тертим сиром. Потiм раби вдруге приносили глечики з водою i миски, сполiскували на руки гостям, столи виносили, з пiдлоги змiтали кiсточки та недогризки, а вже тодi вносили iншi столики – з винами i десертом. За десертом зiр i слух гостей тiшили флейтисти й танцiвницi, серед яких було чимало гарних рабинь, котрi своею молодiстю i вродою тiшили зiр гостей. А хто, не втримавшись, щипав рабинь за пружнi стегна чи й за груди – пiд загальне пожвавлення й веселий смiх.