Смерть Атея (збірник)

Щолiта Антiпатрове сiмейство перебиралося в замiський маеток, а там були конi, тож Фiя змалку до них пристрастилася. Коней любив i син Антiпатра Іолай, удвох вони й носилися верхи. І нiчого Фiя так не любила, як швидку iзду i гарячих, норовистих коней. Хоч i вважалась покоiвкою, але жила на правах нiби родички господинi. І представляли ii не iнакше, як «дочку фракiйського вождя». Про це дружина Антiпатра не забувала похвастати нiби мiж iншим, що в неi, тiльки в неi навiть покоiвка i та iз знатного роду.

Все було б добре, аби Фiя не закохалася в Антiпатрового сина Іолая.

Вiн, здаеться, теж був небайдужий до юноi i пристрасноi покоiвки своеi матерi. І нiчого дивного тут не було. Фiя – слiпуча красуня, вогонь-дiвчина. Розумна, вiдважна. Іолай вiд неi був у захопленнi i часто забирав ii на верховi прогулянки. Днями вона пропадала невiдомо де. Фiя вже й не виконувала обов’язки покоiвки, остаточно утвердившись спершу на правах родички Антiпатра, а згодом i коханки його сина.

Антiпатр занепокоiвся.

Що покоiвка стала коханкою сина – на це вiн би й уваги не звернув, звичне дiло. Але син, здаеться, аж надто захопився рабинею. І захоплення ось-ось переросте – якщо вже не переросло – в кохання. Хай забавляеться паросток покоiвкою, але не про таку пару своему синовi мрiяв Антiпатр. Хiба мало в Пеллi дочок iз знатних македонських родiв? Не кажучи вже про дочок великих людей Грецii, все ж таки його батько не просто знатний македонець, а – друга особа в царствi.

Антiпатр поговорив з Іолаем, заспокоюючи себе, що в того – звичайне захоплення вродливою рабинею.

А вродливими рабинями своеi матерi захоплювався в юностi й вiн сам. І тi рабинi були першими жiнками, яких спiзнав Антiпатр. Тож хай i в сина першою спiзнаною жiнкою стане рабиня, але й тiльки. А виявилось, що нi. Іолай закохався в рабиню з усiм запалом юного серця i тiльки з нею – от наiвний! – вбачае свое щастя. Антiпатр завжди вiдзначався витримкою та несуетнiстю. Тож все спокiйно обмiркувавши, не став анi гримати на сина, анi переконувати його – хто ти, мовляв, а хто вона. Закоханi слiпi й глухi до будь-яких доказiв розуму, iм нiчого не доведеш. Вирiшив сина не чiпати, не сперечатися з ним, а тихенько спровадити Фiю. І не лише з свого палацу, а й з Пелли. Куди-небудь, аби подалi не лише вiд Пелли, а й, бажано, вiд Македонii. Клопотiв з цим не передбачав, таку вродливицю грецькi купцi в нього з рук вихоплять. А син пожуриться та й заспокоiться.