Ярославна

Хоча в князiвствi мужа ii бiльше називали – з пошанiвком – по-батьковi: Ярославна. Пiд цим батьковим iм’ям, що стало наче ii особистим, вона була знана в Новгород-Сiверську, а згодом в Путивлi, пiд ним вона знана i в «Словi», пiд ним вона навiчно увiйшла в Історiю. І сьогоднi тiльки iсторики та спецiалiсти по Давнiй Русi знають, що насправдi вона – Єфросинiя.

Мила галицька княгинька, щебетливе, веселе й спiвоче дiвчатко, що його домашнi ласкаво звали Фросею-Фросиночкою, Фросинонькою – вона заслуговувала на це.

Своiм веселим, привiтним характером, рiвним ставленням до всiх, – у тiм числi й до челядi.

Або й просто ii звали – Прiсенькою.

І Ярославною вона стала не тому, що буцiмто iм’я Єфросинiя (Фрося, Прiсечка) надто простецьке, непрестижне, нi i нi. Це iм’я по-своему гарне (та й не iм’я – не забуваймо, – красить людину, а навпаки), а тому…

Тому що заслужила. Щоб звали ii, жiнку, лише по-батьковi. На знак великоi поваги до неi та шани, пам’ятаючи про ii заслуги перед Руссю.

А називати жiнку лише по-батьковi, минувши ii особисте iм’я, – це й була найвища шана i нагорода, що ii рiдко хто удостоюеться…

Що тодi, що тепер.

А втiм, Доля – чи хто там ще? – не завжди бувае милостивою до жiнок. Принаймнi до деяких. І тодi однi з них стають Оленами Прекрасними, iншi ж – Оленами-змiючками.

Перша за грецькими мiфами i сказаннями була найпрекраснiша з усiх сущих на той час жiнок, богиня. Це iй, яка так вабила до себе представникiв гiршоi половини роду людського, присвячували – i присвячують, – своi нетлiннi твори живописцi, поети, музиканти…

Що ж до Оленки-змiючки, то вона потрапила в украiнську казку про Телесика, з якого намагалася приготувати смаженю, але сама опинилася в печi.

Справдi-бо, у Долi, мабуть, е своi улюбленцi. Адже чим пояснити, що одна Єва стала прародителькою роду людського, а друга – всього лише коханкою бiснуватого фюрера, най земля за ним западеться! Однiй Софii захоплений нею чоловiк створив диво-парк, що носить ii iм’я – «Софiiвка», Умань, – iнша ж Софiя, не дурна i вельми зваблива, як на перший позiр, спецiалiзувалася на крадiжцi чемоданiв, за що й отримала прiзвисько «Сонька – Золота Ручка» i закiнчила своi днi на сахалiнськiй каторзi…

Ох, Доле, Доле, i чому ти буваеш не до всiх представниць прекрасноi половини роду людського прихильною?…

…Це не тiльки Ігоревi пiд час його втечi з ханського полону Бог указував путь.

Пригадуете:

Грае море опiвночi.