Ярославна

Іван Грозний був жорстокий самодур, а пiд кiнець життя й царювання чи не божевiльний, але все ж створив таку мiцну централiзовану державу на чолi з Москвою, що маленьке Московське князiвство (т. зв. «собранiе руських земель») швидко перетворилося на могутню Росiйську[13 - Останне росiйське удiльне князiвство – Углицьке – було лiквiдоване у 1591 роцi. На Украiнi – вже пiсля того, як вона потрапила пiд владу Великого князiвства Литовського – в XV ст.І трималися б вони ще бозна-стiльки рокiв, якби не видохлися.

Якби не Михайло Горбачов, який своею лiбералiзацiею режиму – т. зв. перестройкою, – не допомiг демократам. Скориставшись послабленням, демократи зробили те, що свого часу не вдалося Гiтлеру i його 320 – чи скiльком там дивiзiям – розвалили СРСР. За один лише рiк. І червона iмперiя впала.Сьогоднi в Украiнi iснуе демократiя – так звана украiнська, – яку дехто називае анархiею. Але це наклеп на останню. За анархii в Украiнi – був порядок, принаймнi за батька Махна. Нинi у нас, даруйте, демократiя – гiрша анархii. І Украiна успiшно повторюе сумну долю Киiвськоi Русi. Невже все повторюеться? Невже все повертаеться на круги своя?] iмперiю, яка простояла бiльше трьохсот рокiв, перетворившись на великого монстра. І лише послаблення центральноi влади, коли останнiй росiйський iмператор Микола II, вдавшися до европейськоi демократii, дещо попустив вiжки, доконало ii. Це ж треба, за Миколи II головний ворог iмперii Володимир Ульянов, сидячи недовгий час в Крестах, отримував – правда, за своi грошi, – з аптеки зельтерську воду! А перебуваючи в засланнi в Шушенському, гуляв з ружжишком по його околицях, отримував як полiтичний засланець вiд влади плату – 8 рублiв. Це при тому, що корова тодi коштувала 3 рублi. Себто одержував вiд «проклятого самодержавства» ледь чи не три корови на мiсяць. Вiдчувши таку слабину, бiльшовики легко захопили владу, скинувши i демократичного iмператора, i його заражену демократiею владу. І встановили свiй тотальний режим, який i не снився «проклятому самодержавству»! І протрималися аж цiлих 73 роки. Завдяки сильнiй централiзованiй владi, яку вони створили, винищивши в зародку рiзних там новiтнiх «удiльних князькiв».

По-рiзному сьогоднi оцiнюють роль Ігоря Святославича у тих чварах. «Химерною бувае людська доля й людська слава. Князiвська – особливо.