Ярославна

Наприклад, чистить картоплю, варить iсти, прибирае в хатi, пере (ногами, ногами!) прасуе i виконуе безлiч iнших домашнiх робiт…

Закiнчила – на вiдмiнно – середню школу, навчившись писати ногами – почерк у неi чiткий, гарно-калiграфiчний!

Охоче допомагае рiдним i друзям. Дiвчатам ще й не просто радить, яку косметику вибрати, а й наносить iм на личка – не маючи рук.

І нарештi Вiра навчилася… вишивати.

Ногами!

То – диво з див. Пальцями однiеi ноги тримае полотно, у пальцях другоi ноги – голка з ниткою i…

З-пiд ii… Нi, не рук, а нiг виходять хiба ж такi витвори!

Працюе легко, елегантно i швидко.

Наприклад, два рушники своiй сестрi на весiлля вишила всього лише за два тижнi! Ногами, ясна рiч!

Все село потiм дивувалося тим диво-рушникам, на яких пiють червонi пiвнi в обрамленнi яскравих квiток i традицiйно-народних орнаментiв. Вишивае рушники, салфетки, подушки, картини… І все на високому мистецькому рiвнi – оригiнально i дивовижно. (Здаеться, що навiть чути, як спiвають на ii рушниках полум’янi пiвнi!)

Замовлення на вишивку безрукоi дiвчини надходять не лише з Украiни, а й з Нiмеччини, Америки.

Вона бадьора i завжди в доброму, оптимiстичному настроi.

Вiд ii доброти добрiшають iншi, вiд ii веселого настрою веселiше стае оточенню. Це ж яку треба мати силу духу! Вiрить Вiра (недарма ж i ймення у неi таке: Вiра!), що все у неi в життi буде чудово i вона буде щасливою – наперекiр всьому!

Подивуймося: яких жiнок мае Украiна!

У цiй когортi знаменитих жiнок Руси-Украiни Ярославна стоiть якось нiби осiбно.

Вона – одна-едина. Нiби е i нiби ii й немае (власне, не було) у реальному життi. Красива легенда, i в той же час якась нiби аж неприкаяна. Справдi-бо: не була при верховнiй владi (хоч i княгиня).

Не була вона й святою. З усiх украiнок за всю iсторiю Руси-Украiни такоi честi удостоiлась лише «прамати всiх царiв руських» княгиня киiвська Ольга. Вона одна-едина в Русi-Украiнi була прирiвняна церквою до лику святих i канонiзована як рiвноапостольна (себто рiвна першим дванадцяти апостолам Христа).

Хоча за життя була далеко не безгрiшною, а такi риси ii, як мстивiсть, жорстокiсть та пiдступнiсть, не були властивi святим людям. Але саме вона, будучи при верховнiй владi, збудувала державне i культурне життя Киiвськоi Русi. Серед дрiмучого язичництва саме Ольга проголосила вiру в Єдиного Бога, Господа пануючих i Царя царюючих i за це й була проголошена святою. Нестор називав ii зорею, яка передуе сходу сонця над Руською землею.