Ярославна

Щиро багнув мечем прислужитися Русi, бути ii захисником, але в досягненнi цього iнодi не завжди був розбiрливим, мовляв, всi засоби в досягненнi задуманого хорошi. Головне – перемогти. Щоб твое взяло. А переможцiв… Переможцiв, як. вiдомо, не судять. Тож часто вдавався до послуг половецьких ханiв, хоч йому це й виходило боком. А задумки ж у нього були гарнi: якщо й не розбити кочiвникiв, що було б бажано, то бодай ослабити iхнiй тиск на Русь. (Найкращий спосiб перемогти ворога, це зробити його другом).

Але…

Не завжди добре виходило з його добрих намiрiв. Як казатиме один дiяч вже в нашi днi: хотiлося, як краще, а вийшло, як завжди. Тож i з Ігорем так частенько траплялося: хотiв бути змiеборцем Кирилом Кожум’якою, а виходило, що вiн ставав посiбником заклятих ворогiв Русi… І сам затiвав чвари, i в чужих чварах часто заплутувався. І було потiм каяття, та не було вороття…

Але iснуе й iнша, дещо м’якша, чи що, думка iсторикiв про Ігоря Святославича.

«В 1157 роцi батько Ігоря, Святослав Ольгович сiв на чернiгiвський стiл, – пише Інтернет-видання, – за значимiстю – другий пiсля Киева. Стольний город Чернiгiв був адмiнiстративним, полiтичним, военним, економiчним, релiгiйним, культурним центром найбiльшого за територiею давньоруського князiвства. Тут сходились важливi торговi шляхи, вiдливались своi власнi грошi – чернiгiвська гривня. Також славився Чернiгiв соборами, церквами, монастирем на Болдинiй горi, в якому, мабуть, знаходилась бiблiотека i писався чернiгiвський лiтопис.

Вiн не зберiгся, але про те, що лiтопис Чернiгова iснував, вказують фрагменти з нього в Іпатiiвському лiтописi. Історики вiдзначають його особливу грунтовнiсть, своерiдну манеру письма. Враховуючи всi цi моменти, можна зробити висновок, що в такому культурному середовищi князь Ігор отримав добру, як на той час, освiту i виховання, i разом з тим з самого малку був обiзнаний з усiма родовими iсторiями, народним епосом та традицiями, а на практицi – з суворими реалiями життя, що сприяли його ранньому змужнiнню.

В лiтописних повiдомленнях можна знайти багато цiкавих прикладiв з життя князя Ігоря, з яких вимальовуеться його образ як яскравоi i здiбноi особистостi.

З молодих рокiв Ігор Святославич зi своiм вiйськом та разом з iншими Ольговичами брав участь у боротьбi з половцями.