Жінок там на тютюн міняли, або Перший подвиг Богдана

Однi бiографи запевнятимуть, що вiн – iз роду польських шляхтичiв, iншi, що вiн був «чорною кiсткою», адже його мати була простою козачкою. Ще третi посилались навiть на якiсь тiльки iм вiдомi архiвнi матерiали, де буцiмто зазначено, що батько Богдана Хмельницького був гебрей, м’ясар iз мiста Хмiльника на Подолii (е там таке мiсто, вперше згадуеться 1362 р.), так ось, там буцiмто й жив гебрей Берко, хрещений Михайлом, вiд нього, мовляв…

Так ось, той Берко-Михайло буцiмто поселився в Суботовi i тримав там кабак (шинок)… А взагалi, Богдана Хмельницького зараховували то до бiлорусiв, то до молдаван, то… Щоправда, в радянськi часи дискусiя щодо походження гетьмана за вказiвкою згори припинилася, начебто було заявлено: «Наиболее основательным представляется мнение, что Богдан Хмельницкий происходил из состоятельного украинского рода».

Батько Богдана був вельми заможним, вiрно служив польському урядовi, за що й отримав у нагороду хутiр Суботiв.

Вiн i вiддав юного Богданка до езуiтськоi школи у Львовi, куди приймали тiльки талановитих i перспективних дiтей.

Православним радили попрощатися зi своею «мужицькою» вiрою i перейти до католицтва, бо iнакше не буде анiяких шансiв зробити кар’еру. І постiйно iм нагадували, що «кожний польський шляхтич вiд народження е сонце», тож радили iм хутчiй ставати отим самим сонцем. Але Богдан Хмельницький слухав тi поради, що лунали у формi наказу, слухав i…

І в католицизм не перейшов. А згодом своiми военними перемогами дуже затьмарив сiяння польськоi шляхти…

Перший подвиг Богдана Хмельницького

Саме так i хочеться вирiзнити цю главку, адже сьогоднi мало хто пам’ятае, що перший свiй подвиг Богдан (тодi просто Богданко), син чигиринського пiдстарости Михайла Хмельницького, здiйснив ще в юному вiцi.

Єзуiтами (вiд лат. Jesus – Ісус) звуться члени католицького чернечого ордену «Товариство Ісуса». Орден заснував у 1534 р. І. Лойола – iспанський теолог. Зокрема, вiн створив систему езуiтського виховання, спрямовану на придушення волi людини й перетворення ii на слухняне знаряддя церкви.

У 1622 р. католицька церква проголосила Лойолу «святим».

Єзуiти дотримувалися – i дотримуються – свого головного девiзу: «Мета виправдовуе засоби». Тож езуiти допускають будь-якi пiдступнi дii, що йдуть на користь католицькiй церквi. Протягом XVI–XVIII ст. вони проникли в Украiну, де всiляко пiдтримували колонiзаторську полiтику польських феодалiв на украiнських землях.