Шлях Богомола. Імператор повені

Але час зупинився для цих племен, вiйськовi вмiння не розвивались, i коли прийшли завойовники iз залiзними мечами, сповiдники Карни-Дани загинули. Вiд ратаiв Доби Возiв залишились тiльки назви рiк, у яких все ще живе iм’я другого втiлення богинi, – Дунай, Днiстер, Днiпро, Данаiс (Танаiс або ж Дон).

Завойовники iз залiзними мечами знали Карну пiд iм’ям Тари – третього втiлення богинi. Тара заповiла iм невтомно заплiднювати жiнок з пiдкорених народiв.

«Дiти Сили, – казала Тара, – народжуються вiд жiнок, згвалтованих на теплих трупах iхнiх братiв i батькiв».

В епоху Карни-Тари народилося багато дiтей Сили, i вони примножили зло на землi, розпалили ватри насилля i закликали на землю звитяжного нареченого Тари – Крома.[32 - Кром – iндоевропейське божество вiйни. У ведичнiй традицii – Крурама (Жорстокий). Назва його святилищ – кромлехи, кремлi.] Вiд iхнього шлюбу народилось розумне чудовисько, вiдоме пiд багатьма iменами. Казали, що саме завдяки Карнi-Тарi у Серединний свiт прийшли древнi боги, колись переможенi у великiй битвi, що вiдбулась до початку часiв на високих зорях.

Десь там, де застiбае свiй пояс Небесний Мисливець.[33 - Небесний Мисливець – сузiр’я Орiона.]

Багато хто з посвячених був спокушений цими богами, забув про мудрiсть, магiею здобув владу, залiзним жезлом пас народи i зiйшов до Нав’я, обтяжений страшними провинами перед Творцем. А той послав людям святих пророкiв i вчителiв, якi проповiдували милосердя i зупинили криваву повiнь, спричинену шаленствами дiтей Сили.

Пiзнiше богиня, яка не втомлювалася втiлюватись у тiла юних жриць, отримала безлiч нових iмен, серед яких були мiсячнi iмена Анахiт, Іштар, Беешер та Артемiда. Цi iмена не були анi таемними, анi iменами Сили. Призначались вони для вжитку серед профанiв, а у жрецьких ритуалах iх не використовували. Зате простий люд полюбив смачнi пирiжки-камани, що iх храмовi кухарi пекли в iм’я Іштар, та соромiцькi свята кохання, коли i дiвчата, i поважнi матрони вiддавались усiм бажаючим в храмах i священних гаях богинi.

Єврейський народ також вiрив у богиню, ханаанейське мiсячне iм’я якоi було Анат. Їй, серед iнших божеств, поклонявся цар Соломон, в ii iм’я вiн шлюбився з царицею Савською. Про пирiжки Анат згадував навiть пророк Єремiя.[34 - Єремiя 44:15 – 19.] Мудрець довго розповiдав Макарiю, як праведнi царi Іудеi та Ізраiлю боролись з культом Анат, iдол якоi стояв у Соломоновому храмi бiльше трьохсот рокiв.