Солом’яне танго або Літо в хутряних шкарпетках. Переклад на українську мову – Ольга Блік

ВОНА: – Ти знаеш, я все ще вважаю, що люди повиннi сходиться, коли «метелики в животi» або ж, у крайньому разi, коли «таргани в один бiк побiгли»…

Смiття i суп не мають нiякого значення в результатi… Якщо це псуе життя, то це не життя…

ВІН: – Дорога, я не буду сперечатися з жiнкою. Метелики так метелики… Таргани так таргани… Повiр, 99% тих, хто зiйшлися на основi «метеликiв», розбiглися по причинi брудних сорочок, хронiчно незвареноi вечерi та iнших побутових дрiбниць.

ВОНА: – Ми так мило з тобою сьогоднi розмовляемо, що не хочеться iронiзувати, але не можу не сказати – фiлософствувати набагато простiше, нiж самому так чинити… І наше з тобою листування (його наявнiсть) – цьому пiдтвердження…

ВІН: – Уяви, що ми одруженi.

Чи сподобалося б тобi, якби я замiсть того, щоб думати про заробiток, будинок, про тебе, про дитину – весь час би торочив тобi про метеликiв i цiлував у вушко, не злазячи з лiжка?

Дi, я – нормальний мужик. Який розумiе свою вiдповiдальнiсть за тi стосунки, в яких вiн перебувае.

І я бажаю бачити те саме в партнерi.

Але ОК. Оскiльки мова йде про основи самооцiнки, я вiддаю тобi пальму першостi i пропоную потиснути один одному руки пiсля веселого бою.

Ти молодець. Перемогла…

ВОНА: – Ти хочеш закiнчити розмову? А я тiльки почала уявляти собi, що ми одруженi… Яка прикрiсть… Пальму першостi я не беру в таких випадках. Я звикла перемагати в чесному бою.

Хоча твоя поблажливiсть по вiдношенню до мене – дуже iмпонуе… Я, мабуть, знов забажаю стати нiжним дурним кошенятком.

ВІН: – То забажай… Я б з радiстю подивився на таку дивовижу…

ВОНА: – Тобi пора переключатися на своi трактати? Я тебе благородно вiдпускаю. Обiймаю i торкаюся носом до твоiх вусiв…

Я тебе надихнула? На добранiч! До завтра!

ВІН: – Навiть збентежила. Спасибi, я цiную твiй цiлунок моiх вусiв, моя хороша…

ВОНА: – На добранiч…

Пауза…

А тим часом…

«Время и стекло»

Оповiдки про мага та його чарiвну подружку

***

– Ой, просто не знаю, що робити, – зiтхнула подружка мага, – потрiбно щось мiняти, а я не знаю, що…

– Замiною вiкон не помiняеш краевиду з вiкна, – глибокодумно зауважив маг.

– А як тодi помiняти краевид?

– Пiдiйти до iншого вiкна…

***

– Щоб не брати хабарiв, потрiбно, щоб iх хтось давав…

– А щоб виграти в конкурсi – потрiбно братии в ньому участь.