Солом’яне танго або Літо в хутряних шкарпетках. Переклад на українську мову – Ольга Блік

Жодна цiлiснiсть не вартуе здоров’я…

ВІН: – Вiдпочину, дiвчинко моя… Ось про тебе подумаю ще годинку i вiдпочину…

А якi способи знищити чоловiка тобi вiдомi?

ВОНА: – А що, сковорiдка – це спосiб знищити? Так думають тiльки дурнi блондинки. Якщо чоловiк закоханий, то об'ект його закоханостi (при бажаннi) може налаштувати програму на «самознищення»… i жоднi сковорiдки не знадобляться…

Вiдразу уточню: це я говорю, як теоретик. Ще не застосовувала.

Давай я не буду вiдволiкати тебе? Виходь на зв'язок, коли буде бажання, сили i можливiсть!

ВІН: – Та я на зв'язку.

Просто ти мене дещо налякала такими методами.

ВОНА: – Це доба без сну дае про себе знати. Ти не з тих, хто так легко лякаеться.

ВІН: – А це було нелегко. Я старався…

ВОНА: – Старання не минули марно.

ВІН: – Ти сьогоднi особливо гарненька…

ВОНА: – Спасибi. Ти знаеш, безсоннi ночi йдуть тобi на користь. Вiрнiше, твоi безсоннi ночi йдуть МЕНІ на користь. Твоi реплiки стали такими милими, якимись людяними, чоловiчими, нарештi.

А то одна фiлософiя була… Коктейль з Канта й Шопенгауера.

ВІН: – Вiдволiкся на каву-брейк, сонце мое…

ВОНА: – Колись давно, якийсь тест дав результат, що менi потрiбен чоловiк-пiрат, а менi весь час зустрiчаються чоловiки – художники…

Я вiдчуваю аромат твоеi кави… тут… це щось по типу Жокей Італьяно?

ВІН: – Банальний еспресо, мила. Я простий у спiлкуваннi. Хочеш, щоб я був пiратом?

ВОНА: – Надто велика вiдстань мiж нами, любий, щоб розрiзнити сорт кави.

ТАК, ХОЧУ!!!!

Вiрнiш нi, не хочу.

Сто разiв давала собi слово – не намагатися щось у комусь переробити. Тим бiльше, провокувати когось грати роль…

ВІН: – Нi вже, сказала – то сказала. Бажання жiнки – закон. Ранiше треба було думати.

ВОНА: – Знову в теорiю заглиблюешся? Це я про закони… Мокре висихае, високе опускаеться? Думати – це не мое завдання. Думати будеш ти! Ти це вмiеш! А я – буду вiдчувати!

ВІН: – Знову здатися, чи що?

ВОНА: – Не здавайся, ну будь ласка!!! Я не хочу, щоб ти так легко здавався!!! Навiть, якщо ти хочеш вже пiти спати – йди непереможеним!!!

ВІН: – Пiрати не воюють з жiнками.

Вони вiдразу здаються. Інакше залишаться без супу…

ВОНА: – Милий, що ти знаеш про жiнок?

ВІН: – Що вони можуть все.

ВОНА: – В такому разi – здавайся. Ти ж розумiеш, що залишитись можна не лише без супу.

ВІН: – А що може бути страшнiше?

ВОНА: – Надто ти рiзко вiд Шопенгауера до супу… Ну гаразд… Все одно ти менi таким бiльше подобаешся.