Відрубність Галичини

О концесiю на се товариство русини старалися ще о 3 роки перед «новою ерою». Справа залягла в мiнiстерствi i залежала вiд гр. Таафе. Вже по «новiй ерi» на вiзвання мiнiстерства тодiшнiй намiсник гр. Баденi написав конкомiтацiю, зовсiм неприхильну для русинiв, i тiльки аж по особистих поясненнях д. Романчука у гр. Таафе мiнiстерство звернуло намiсниковi його первiсну конкомiтацiю i зажадало другоi, згiдно з правдою, пiсля чого удiлено русинам концесiю на «Днiстер».

Щодо самоi iсторii зi «змiною системи» варто привести те, що говорить про се «Дiло».

«В дефiнiцii п. Барвiнського, – читаемо там, – що значить змiна системи, а в тiм, як ту справу розумiв i пояснював п. Романчук, заходить певна рiзниця. Змiна системи не значить се, «щоби ми могли свобiдно розвивати в австро-угорськiй монархii руську народнiсть», лиш радше, щоби правительство змiнило свое поступування супроти русинiв. У конституцiйнiй державi кожда народнiсть мае запорученi права свого свобiдного розвитку.

Для того коли гр. Баденi по «новiй ерi» заявив у соймi, що правительство бажае, щоби кожда народнiсть свобiдно розвивалася, то сього не можна уважати «здобутком» полiтичним, лиш обов’язком намiсника яко урядника державного».

Се зовсiм вiрно, та зате зовсiм невiрне i дитинячо-наiвне те, що каже далi критик «Дiла», наводячи свою власну дефiнiцiю «змiни системи»:

«Змiна системи» – пiсля нашоi дефiнiцii – се основна змiна наших вiдносин полiтичних в краю, се виконання в практицi всiх прав прислугуючих русинам яко народностi в конституцiйнiй державi на засадах повноi рiвноправностi, – се спинення агресивностi полякiв i зламання iх верховодства, се запоручення всiх умовин розвитку народностi руськоi пiсля ii питоменностi без всякоi опiки».

Ся дефiнiцiя – се стилiстичний феерверк i бiльше нiчого. Вона невiрна iсторично, то значить д. Романчук, роблячи «нову еру», зовсiм не хотiв такоi змiни, а радше не посмiв i марити про таку змiну.

Коли б у нього були такi широкi бажання, то вiн, певно, не був би пертрактував з польським шляхтичем про те, щоби «зламати верховодство полякiв», з польським консерватистом про «основну змiну наших полiтичних вiдносин в краю», з польським станьчиком про «засади повноi рiвноправностi» i про знесення «всякоi опiки над русинами».

Нi, д. Романчук зовсiм так високо не лiтав, умовляючися в падолистi 1890 р. з гр. Баденi.