Надходить та година

– Аарон уже мав кiлька пропозицiй щодо своiх акцiй у «Вiкiнг-Малберрi», зокрема й вiд самого Рекса Малберрi, який явно не хоче, щоб тридцять чотири вiдсотки акцiй Аарона потрапили до рук його суперникiв.

– Кружляемо по колу, – резюмувала Емма.

Гаррi посмiхнувся й посипав яйце дрiбкою солi.

– Але як би ти не любив Аарона, – продовжила Емма, – пiсля його очевидноi неправильноi оцiнки партнерства з Малберрi ти впевнений, що вiн саме той, хто заслуговуе бути твоiм американським видавцем? Якби ви пiдписали контракт iз трьох книг, а потiм…

– Визнаю, що мав певнi сумнiви, – мовив Гаррi, – але мене заспокоiв той факт, що батько Аарона погодився повернутися на посаду президента новоi компанii.

– Вiн братиме практичну участь в ii роботi?

– Гарольд Гiнзбург не той чоловiк, хто хапае жар чужими руками.

* * *

– Пункт номер один, – оголосила Емма своiм енергiйним виразним голосом голови. – Найновiша iнформацiя про спорудження нашого другого комфортабельного лайнера – «Белморал».

Вона поглянула на нового виконавчого директора Ерiка Герста, який вивчав уже розгорнуту теку.

– Радi директорiв буде приемно дiзнатися, – сказав вiн, – що, незважаючи на кiлька неминучих затримок, що не е незвичним для такоi великоi справи, ми все ще плануемо запуск нового корабля на вересень. Не менш важливим е й те, що ми залишаемось у межах нашого прогнозованого бюджету, передбачивши бiльшiсть питань, якi так зашкодили при будiвництвi «Бекiнгема».

– За кiлькома винятками, – докинув адмiрал Саммерс.

– Маете рацiю, адмiрале, – погодився Герст. – Зiзнаюся, я не передбачав потреби розмiщення ще одного коктейль-бару на верхнiй палубi.

– Пасажирам дозволять пити на палубi? – здивувався адмiрал.

– Боюся, що так, – вiдгукнулася Емма, тамуючи посмiшку. – Адже це означае додатковi надходження до нашоi скарбницi.

Адмiрал щось буркнув собi пiд нiс.

– Хоча менi все ще доводиться пильно наглядати за всiм для вчасного запуску, – продовжував Герст, – це не повинно вплинути на час, коли ми зможемо оголосити про початок бронювання поiздок на «Белморалi».

– Цiкаво, чи ми не вiдкусили бiльше, нiж зможемо проковтнути? – поцiкавився Пiтер Мейнард.

– Гадаю, що це царина фiнансового директора, а не моя, – вiдказав Герст.

– Без сумнiву, так i е, – озвався Майкл Керрiк, нiби чекаючи на питання.