На нашем сайте вы можете читать онлайн «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994

Автор
Дата выхода
07 декабря 2016
Краткое содержание книги Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Видання «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» структурно складається з двох книг: «Благослови, душе моя, Господа!..» та «Мандрівки близькі і далекі». У них синтезовано жанри подорожнього нарису й політичного щоденника, а також активно осмислюються події минулого і сучасного України.
Перша книга щоденників охоплює кульмінаційний період боротьби за Українську державу. У ній міститься величезний пласт історичного матеріалу, що стосується як біографії автора, так і долі України, її провідних діячів, літераторів.
У другій книзі її структурним стрижнем є опис подорожей, здійснених автором упродовж життя. Ці подорожі з історії обернені в сучасне, наповнені публіцистичним матеріалом, є підставою для медитацій, роздумів і узагальнень про долю України, український національний характер, боротьбу нашого народу за свою свободу, що завершилася створенням власної держави.
Щоденники є підсумком у доробку Р. Іваничука, містять його багаторічну працю документального відтворення епохи.
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994 читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994 без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Я вiдчував уже свое приречення. 24 жовтня 1949 року був убитий Ярослав Галан, почалися масовi репресii студентiв. Та вiдступати я вже не мав куди – хiба зламатись перед «Панчишиним».
Убивство Галана буквально всiх спаралiзувало: хто, за що i з якою метою його вбив? Був комунiстом – та чи ж вiн один? Можна було дивуватися, як здужав вiн залишитись вiрним комунiстичним iдеям пiсля того, як його молоду дружину Анничку в 1937 роцi розстрiляли в Киевi бiльшовики, – але й за фанатизм нiхто нiкого ще не карав смертю.
А що Галан був незалежний i не ходив на пальчиках перед комунiстичними бонзами, що своею участю в Нюрнберзькому процесi здобув певний авторитет хоча б у Львовi, що воював з руйнiвниками украiнськоi культури i захищав не тiльки газовi лiхтарi, а й картини i книги, якi тодi стосами спалювали на внутрiшнiх подвiр’ях музеiв i бiблiотек, що Галана не приймали в партiю i майже не друкували його творiв, а п’ес не ставили – про це знали всi.
Знали окремi люди, наближенi до Галана, що напередоднi вбивства йому наказали здати в НКВД револьвер i кудись подiлася його улюблена вiвчарка… А почерк, почерк убивства: чи не так само був убитий Троцький – сокирою по головi? А недавно в пресi з’явилося свiдчення про те, що убивця Галана Стахур, коли його вели на страту, закричав: «Я не вбивав, не вбивав Галана!» А ще е версii, що Стахура зовсiм i не розстрiлювали…
Історiя колись скаже свое слово, та я, залишаючи для себе право на помилку, переконаний, що вбивство Галана було продуманою акцiею Сталiна – Берii, в результатi якоi НКВД i партiя, позбувшись невигiдноi для них полiтичноi фiгури, отримали можливiсть розпочати в Галичинi нову хвилю репресiй.









