На нашем сайте вы можете читать онлайн «Стук у браму». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Стук у браму

Автор
Дата выхода
29 сентября 2020
Краткое содержание книги Стук у браму, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Стук у браму. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Франц Кафка) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Франц Кафка (1883–1924) – знаменитий австрійський письменник, один з творців модерної прози ХХ століття, більшість творів якого були опубліковані вже після смерті автора. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Замок», «Процес», «Америка», а також «Листи до Мілени. Лист батькові».
Оповідання («Опис однієї боротьби», «Нора», «Дослідження одного пса» та ін.), що зібрані в цьому виданні, як і інші твори Кафки, просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом і здатні пробуджувати в читачеві почуття тривоги.
Герої оповідань – це люди, яких байдуже суспільство відторгає, бо вони – інакші, а значить «хворі», тому їм немає місця серед звичайних людей. Вони мають піти…
На жаль, саме це в реальному житті відчував і сам Кафка.
Стук у браму читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Стук у браму без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Я обережно схилився до його вуха, щоб вiн тiльки не злякався, i тихо сказав пiд мелодiю п’еси:
– Будьте такi ласкавi, вельмишановний пане, пустiть тепер пограти мене, бо я збираюся бути щасливим.
Що вiн не слухав мене, то я постояв деякий час, збентежений, а потiм, притлумлюючи свою сором’язливiсть, взявся ходити вiд одного гостя до iншого i ненароком казав:
– Сьогоднi я гратиму на пiанiно. Так.
Усi, здавалося, знали, що я не вмiю грати, але люб’язно смiялися з приводу цього приемного вторгнення в iхнi розмови.
– Будьте такi ласкавi, вельмишановний пане, пустiть тепер пограти мене. Я, розумiете, маю намiр бути щасливим. Йдеться про якийсь трiумф.
Пiанiст хоч i прислухався, але не покинув своеi коричневоi лавочки, так, здавалося, i не розумiв мене. Вiн зiтхнув i закрив обличчя своiми довгими пальцями.
Я вже поспiвчував йому i хотiв було пiдбадьорити його, щоб вiн продовжив гру, коли пiдiйшла господиня з групою гостей.
– Це смiшна затiя, – сказали вони i голосно засмiялися, наче я хотiв зробити щось протиприродне.
Дiвчина теж пiдiйшла, презирливо глянула на мене i сказала:
– Будь ласка, панi, дозвольте йому пограти. Вiн, можливо, хоче якось розважити нас. Це похвально. Будь ласка, панi.
Усi голосно зрадiли, явно, як i я, вважаючи, що це говориться iронiчно. Тiльки пiанiст мовчав. Вiн сидiв з опущеною головою i водив указiвним пальцем лiвоi руки по дереву ослiнчика, немов малюючи на пiску.
– Панi, – сказав я, – я повинен зараз пограти, бо…
Забувши причину, я раптово сiв за пiанiно. Тут я знову зрозумiв свое становище. Пiанiст встав i делiкатно переступив через ослiнчик, бо я загородив йому дорогу.
– Погасiть, будь ласка, свiтло, я можу грати тiльки в темрявi.
Я випростався.
Тут два пани взялися за ослiнчик i понесли мене геть вiд пiанiно до обiднього столу, насвистуючи якусь пiсеньку i трохи хитаючи мене.
Усi дивилися схвально, а панночка сказала:
– Бачите, панi, вiн непогано зiграв. Я це знала. А ви так боялися.
Я зрозумiв i подякував поклоном, який у мене вийшов нiвроку.
Менi налили лимонаду, i якась панянка з червоними губами поiла мене зi склянки.










