На нашем сайте вы можете читать онлайн «Стук у браму». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Стук у браму

Автор
Дата выхода
29 сентября 2020
Краткое содержание книги Стук у браму, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Стук у браму. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Франц Кафка) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Франц Кафка (1883–1924) – знаменитий австрійський письменник, один з творців модерної прози ХХ століття, більшість творів якого були опубліковані вже після смерті автора. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Замок», «Процес», «Америка», а також «Листи до Мілени. Лист батькові».
Оповідання («Опис однієї боротьби», «Нора», «Дослідження одного пса» та ін.), що зібрані в цьому виданні, як і інші твори Кафки, просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом і здатні пробуджувати в читачеві почуття тривоги.
Герої оповідань – це люди, яких байдуже суспільство відторгає, бо вони – інакші, а значить «хворі», тому їм немає місця серед звичайних людей. Вони мають піти…
На жаль, саме це в реальному житті відчував і сам Кафка.
Стук у браму читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Стук у браму без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Нещастя, до якого в моему середовищi звикли, мене не пощадило, що мое оточення i я з задоволенням бачили, i це загальне щастя не змусило себе чекати, i я сам iнколи говорив про нього у вузькому колi. Що ж, я ще жодного разу не був справдi закоханий. Часом я жалкував про це, не користувався цим виразом, коли вiн бував менi потрiбен. Тепер я мушу сказати: так, я закоханий i, напевно, збуджений вiд закоханостi. Коханець я полум’яний, якого бажають собi дiвчата. Але чи мiг я забути, що саме цей колишнiй недолiк повертав моi зв’язки виключно на веселий, надто веселий лад?
– Заспокойтеся, – сказав я спiвчутливо i думаючи тiльки про себе.
– Авжеж, вона красуня. Коли я сидiв поруч з нею, я тiльки й думав: «Який ризик… а я такий смiливий… вирушаю в плавання… галонами п’ю вино». Але коли вона смiеться, вона не показуе зубки, як того чекаеш, а видно тiльки темний, вузький, зiгнутий отвiр рота. В цьому е щось хитре i баб’яче, хоча вона вiдкидае назад голову, коли смiеться.
– Не можу цього заперечувати, – сказав я, зiтхнувши, – напевно, я теж бачив це, бо це повинно впадати у вiчi. Але рiч не тiльки в цьому. Що таке взагалi дiвоча краса! Часто, коли я бачу сукню зi всiлякими воланами, рюшечками i торочками, якi гарнi на красивому тiлi, я думаю, що вони недовго збережуться такими, а зморщаться так, що вже не розгледиш, i покриються курявою, вiд якоi оздоблення вже не вiдчистиш, i що нiхто не захоче бути таким смiшним i жалюгiдним, щоб щодня надягати вранцi i знiмати ввечерi одну й ту ж таки дорогоцiнну сукню.
– Однак дорогою я часто запитував вас, чи вважаете ви цю дiвчину гарною, а ви кожен раз вiдверталися, не вiдповiдаючи. Скажiть, ви намишляете щось недобре? Чому ви мене не втiшите?
Я встромив ступнi в тiнь i люб’язно сказав:
– Вас не треба втiшати. Вас же кохають.
При цьому я, щоб не застудитися, притиснув до рота свiй носовичок з вiзерунком iз синього винограду.










