Шляхи долі

Якось вiн дiзнався, що я з собою маю – хоч я ховав це в сховищi банку й забрав звiдти потайки, опiвночi. Вiн, напевно, зауважив, що я випиваю трохи бiльше, нiж годиться джентльмену, i знайшов потрiбнi аргументи.

– Я зав’язую, – пiдсумував мiстер Роберт. – Я зрозумiв, що чоловiк не може випивати й залишатися таким, яким хотiв би себе бачити – «чистим, без страху й догани» – як процитував старий Бушррод.

– Що ж, мушу визнати, – вдумливо сказав суддя, коли вони сiдали в коляску, – що аргумент чорного не можна свiдомо вiдкинути.

– І все ж, – сказав мiстер Роберт, важко зiтхаючи, – я в тiй торбi мав два лiтри найкращого оксамитового бурбону, який тiльки торкався моiх вуст.

БЛАГОДІЙНИК

Одного вигляду фiнансових халiфiв сьогодення, якi ходять туди-сюди по Багдаду-на-Метро й намагаються полегшити нужденнiсть народу, було б достатньо, щоб великий ар-Рашид перетворився в могилi на Гаруна. А якщо й нi, то цього твердження точно б вистачило, бо ж справжнiй халiф був великим дотепником i вченим, отже, ненавидiв каламбури.

Знайти вiрний спосiб полегшити проблеми бiдних е однiею з найбiльших проблем багатих. Але е одна рiч, на якiй сходяться всi професiйнi фiлантропи: нiколи не можна вручати iм грошi. Бiднi славляться своею темпераментнiстю; i коли вони отримують грошi, вони демонструють чiтку тенденцiю тратити iх на фаршированi оливки й мальованi пастеллю портрети, замiсть того, щоби в щось iнвестувати.

І все ж, старий Гарун як жебрак мав деякi переваги.

Вiн всюди водив за собою вiзира, Гiафара (той поеднуе функцii шофера, держсекретаря i цiлодобового банку) i старого дядька Месрура, ката, який носив кинджал. У такому оточеннi виходи халiфа в свiт не могли зазнати невдачi. Ви останнiм часом не зауважували заголовкiв у газетах, «Що нам робити з екс-президентами?». А тепер уявiть, що мiстер Карнегi мiг найняти його та Джо Ганса для допомоги з поширення безплатних бiблiотек? Думаете, хоч якомусь мiсту стало вiдваги йому вiдмовити? Команда халiфа поставила б двi бiблiотеки там, де ранiше була одна збiрка творiв Е. П. Роу[1 - Американський романiст (прим. перекл.).].

Але, як я вже сказав, фiнансовi халiфи – неповноправнi. Вони думають, що на землi нема горя, якому б грошi не зарадили; i вони повнiстю на них покладаються. Ар-Рашид допомагав чинитися правосуддю, винагороджуючи гiдних i караючи тих, хто йому не припадав до душi. Вiн заснував конкурс оповiдань.