Шляхи долі

Щоразу, як вiн комусь допомагав, то завжди просив урятованого розповiсти сумну iсторiю свого життя. Якщо розповiдi бракувало зв’язностi, стилю чи духу, вiн наказував вiзировi видати йому благодiйну допомогу у виглядi пари тисяч десятидоларових купюр Першого нацiонального банку Босфору або пiдкидав йому неважку роботу Наглядача корму для цибулини в Імператорських садах. Якщо ж оповiдка вдавалася майстерно, вiн просив Месрура, ката, вiдрубати йому голову. Чутки, що Гарун ар-Рашид ще живий i редагуе журнал, який колись передплачувала ваша бабуся, залишаються непiдтвердженими.

А тепер час для оповiдання «Про мiльйонера, недiевий прибуток i дiтей з лiсу».

Молодий Говард Пiлкiнс, мiльйонер, отримав своi грошi орнiтологiчним шляхом. Вiн був добре знався на лелеках, чим вибив собi перший поверх резиденцii своiх прямих предкiв, Броварнi Пiлкiнс. Його мати була партнером компанii. Нарештi старий Пiлкiнс вмер вiд вiдмови печiнки, а потiм мiстер Пiлкiнс вмер вiд хвилювання за вiдмову в отриманнi фургонiв для доставки – i ось уже молодий Говард Пiлкiнс мае чотири мiльйони й добре дае собi з ними раду.

Вiн був приемним, у мiру зарозумiлим юнаком, який беззастережно вiрив, що грошi можуть купити все на свiтi. І Багдада-на-Метро довгий час потурав цiй вiрi.

Але врештi вiн втрапив у пастку; вiн вiдчув подих весни, i ось вже його серце опинилося в мишоловцi, де замiсть сиру була Елiс фон дер Райслiнг.

Фон дер Райслiнги далi жили на тiй маленькiй площi, про яку так багато було сказано, i в якiй так мало робилося.

Сьогоднi можна почути про пiдземний перехiд мiстера Тiлдена та про наземний перехiд мiстера Гулда, але на тому й закiнчуються весь шум, який пiдiймае у свiтi площа Гра-мерсi. Але колись все було iнакше. Фон вед Райслiгги все ще там живуть, i вони отримали перший ключ вiд Парку Грамерсi.

Опису Елiс ф. д. Р. не буде. Просто уявiть свою Меггi, Вiру чи Беатрiс, випрямiть iй нiс, висвiтлiть шкiру, додайте рум’янцю, зробiть ii вродливою i недосяжною – ось вам i швидка гравюра Елiс.

Їi родина володiла будинком iз крихкоi червоноi цегли, кучером на iм’я Джозеф i конем, таким старим, що казали, нiби вiн непарнокопитний i замiсть копит у нього пальцi. Перш нiж вивести його в люди, Джозеф намастив його сумiшшю попелу й сажi. Саме родина Фон дер Райслiнгiв в 1696 роцi викупила в iндiанського вождя територiю мiж Бjверi, Іст-Рiвер, Рiвiнггтон-Стрiт i статуею Свободи за чверть галуна та пару яскраво-червоних портьер, пошитих для гарлемськоi квартири.