Цензор снів

В однiй була зупа, а в другiй картопля розбовтана з водою i доправлена борошном. Дiсталося нам i по двi скибки чорного хлiба. За столиком було мiсця тiльки для двох. Кулюс кивнув менi, i ми з ним сiли iсти, тi двое iли на своiх причах i сопiли незадоволено. Кулюс iв з апетитом i аж прицьмакував. Я не вiдчував голоду i бульбу вiддав Кулюсу.

Так почалося мое життя за гратами. Тричi за день до камери заходив в’язничний сторож, роздаючи снiдання, обiд, вечерю. Годували нас переважно пенцаком[30 - Пенцак – перловка.

], а тижнi ми рахували вiд бульби до бульби, бо ii давали по п’ятницях. О шостiй вечора була перевiрка: обстукували грати, оглядали камеру, борони Боже мати олiвця або ножа. Раз на тиждень можна було дiстати польську книжку, але що моi сусiди книжок не читали, я замовляв собi нiби й для них i поринав у фантазiйнi свiти, далекi вiд того, який мене оточував. Згодом ми з тими двома здружилися. Кулюс поцiкавився у сухотника, за що його посадили. Вiн замрiяно поглянув на стелю, вкриту темно-сивим шмiром[31 - Шмiр – мастило. ], i промовив:

– Можливо, я зарiзав кого-небудь.

– Як? Ти не пам’ятаеш, чи зарiзав когось?

– Не, не пам’ятаю. Прокидаюся зранку, а бiля мене труп.

– Жiночий?

– Та я що – збоченець, курва? Ясно, жiночий. Я би з чоловiчим трупом у лiжко не лiг нiзащо.

– Чекай-чекай, виходить, ти лiг у лiжко таки з трупом, а не з живою жiнкою?

– Можливо.

– Що значить можливо? Ти й цього не пам’ятаеш?

– Нiчого не пам’ятаю. Прокидаюся – труп. Придивляюся – люксова дама! Баечне волосся, а перса! Перса, як динi! А живiт… живiт, як галявина… а може, як полонина… тут тобi плай… там тобi гай…

– Ага, з тобою зрозумiло, – задоволено похитав головою Кулюс.

– Убив. А ти за що? – до грубаса.

– Я фiлософ. Але моя фiлософiя страшнiша за будь-яке вбивство. Кожен, хто ознайомиться з моею фiлософiею, стане не просто вбивцею, а серiйним убивцею.

– О, цiмес! Давно мрiяв стати серiйним, – затер руки Кулюс. – А то якось у мене не вийшло. Пiсля першого загребли.

– Бо вбивство – це теж мистецтво, i його треба робити чистими руками. Мусит бути спецiяльна пiдготовка.

– А-а, то ти працював саме над нею?

– Власне. Правда, запровадити в життя не встиг. Але не пробуйте мене на цю тему розбалакати. Доки моi фiлософськi роздуми не оформляться в завершену працю, нiхто не почуе вiд мене нiчого конкретного.

З нашого вiкна, коли стати на ослiн, видно було камеру ч. 21 на першому поверсi лiвого крила в’язницi.