Царівна

] своеi рiднi i за те, що я жила в таких зависимих, майже негiдних обставинах. Негiдних тим, що я переживала рiзнi степенi упокорення.

– Я буду про те все добиватися свого, – сказала я, – доки не доб’юся.

– Не пiддавайтеся нiяким впливам, – обiзвався вiн, мов вiдчитав, що в моiй душi дiялося, – i крiпiть вашу душу, значить, – не будьте надто вразливi на щоденщину!

– Чи так можна? – спитала я його вдруге з нетаемним зчудуванням.

– Можна.

– А тепер… тепер прошу вас, звернiть менi мiй зошит! – просила я.

– Оставте менi його, вiн не мае тепер для вас вартостi!

– Для вас може вiн ii ще менше мати.

– Противно[25 - Противно – навпаки.]. Менi дае вiн знов доказ, що iснуе рiд iнтелiгенцii, котра виробляеться справдi сама з себе й котра викликае поступ.

Живо й скоро полилася вже наша дальша розмова. Менi здавалося, що я вже з ним давно знайома i лиш говорити з ним не мала нагоди.

З його бесiди дiзналася я, що вiн був соцiал-демократом i загорiлим[26 - Загорiлий – палкий, завзятий.] поклонником Маркса. Що ожидав спасiння вiд соцiалiстiв; що признавав лише одну справу, а то справу соцiалiстiв. Все iнше, – говорив, – тоне в тiй однiй великiй могучiй iдеi, е злучене з нею тисячними невидимими й нерозривними зв’язями. Вкiнцi спитав мене, що я про те думаю.

Я не думала нiчого певного, не мала досi жодного ясного виробленого суду; але я боялася якогось хаосу в будучностi, котрий немов вiдчувала, боялася царювання ще глибшоi, безогляднiшоi сили, як досi.

– В вас говорить лише ваше тонке вразливе сумлiння, – вiдповiв вiн нетерпеливо на моi слова, – але перше всього питаю вас: чи ви вiрите в силу людськоi iнтелiгенцii?

– Вiрю; але вiрю так само i в силу пристрастi, що потягае iнтелiгенцiю в свiй вир, вiрю в силу самолюбства, вiрю в нетривкiсть людськоi натури.

– Щоби бути досконалим, – вiдповiв вiн, – треба бути фiлософом. Але об тiм ви не думали, що чоловiк не винуватий тому, яким став? Не думали, що вiн завдячуе свою iстоту тому грунтовi й тiй землi, на котрiй виростае, тому сонцю й теплу, що його вигрiвае; тим обставинам, що його окружають, опановують.