На нашем сайте вы можете читать онлайн «Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр.». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр.

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
Краткое содержание книги Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр., аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр.. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письмен-ник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близь-ко двадцяти історичних романів, якими письменник заповнює білі плями в нашій історії. Він не обмежується лише зображенням тих чи інших подій минулого, а накреслює багато проблем, які хвилюють наших сучасників.
До 8-го тому повного зібрання творів Романа Іваничука увійшли новели, оповідання та оповідки, написані протягом 1976–2016 років, у яких він постає неперевершеним майстром новели. Основу цього тому склали видання – «На перевалі» (1981) та «Люлька з червоного дерева» (2009); також до збірки увійшли новели й оповідання із циклів «На стежках і тротуарах», «Осінні узори», «Nota Bene!», а в «Додаток» – твори, що друкувалися тільки в часописах. Збірка малої прози Р. Іваничука містить докладні примітки.
Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр. читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр. без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Сiла на валiзку й чекала терпляче, а люди тиснулися все ближче до касового вiконця, нiби вiд цього залежало – пошкодив Черемош дороги й мости чи нi, гомонiли про нiчний хмаролом.
Оксана слухала тi розмови неуважно, а вони мимоволi записувалися на стрiчцi пам’ятi, як тодi у зошит, коли пiд керiвництвом доцента Дулiби збирала дiалектологiчнi матерiали i нi разу й не подумала, що колись iй доведеться iхати на вчительську роботу у те саме Довгопiлля, де в дитинствi зачарували ii гори, а в юностi зародилося щемке бажання стати науковцем-дiалектологом.
– То Яблуниця, скажу вам, така, аби ся свiтила! – пробурчав збоку невдоволений голос староi жiнки.
«“Аби ся свiтила…” Що означають цi слова, – мимоволi задумалась Оксана. – Лексичний матерiал позитивний, а з тону – проклiн… Щоб прийшла на неi посуха… Щоб вирубали довкола лiс… Щоб буря позривала дахи i бiлiли крокви… Чи щоб згорiла – i так засвiтилася?»
– А що вам та Яблуниця лихого вчинила? – чийсь голос з гурту.
– А то що i всюди – Господа Бога там давно забули.
– Та ви такi, що за всiх годнi вiдмолитися.
– А що – не вiдмолила? Цеi ночi сатана летiв горами, то я вже такий отченаш знаю…
– Якбись-те були навчили того отченашу яблуницького шофера, то, може, борше приiхав би.
– А вiн також сатанинський, ая!
Харючка? Оксана повернула голову в бiк, звiдки долинав буркотливий голос: на м’якому мiшку, мабуть, з овечою вовною, сидiла гачконоса жiнка з очима бiснуватоi.
І хоч з нею в’язався спогад про перший тяжкий день у життi Оксани, все-таки зринув у пам’ятi той день, бо починаючись, вiн не знав, який буде його кiнець.
Подiбнi днi трапляються, мабуть, раз на вiк, та й то, напевне, не у всiх – так чiтко виписанi в природi й людях.
Жовтий круг сонця, заблуканий мiж перистими хмаринками, уперто спинався на Тарницю, тяжко будилися з дрiмоти гори, лiниво дихали голубими випарами.









