На нашем сайте вы можете читать онлайн «Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр.». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр.

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
Краткое содержание книги Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр., аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр.. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письмен-ник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близь-ко двадцяти історичних романів, якими письменник заповнює білі плями в нашій історії. Він не обмежується лише зображенням тих чи інших подій минулого, а накреслює багато проблем, які хвилюють наших сучасників.
До 8-го тому повного зібрання творів Романа Іваничука увійшли новели, оповідання та оповідки, написані протягом 1976–2016 років, у яких він постає неперевершеним майстром новели. Основу цього тому склали видання – «На перевалі» (1981) та «Люлька з червоного дерева» (2009); також до збірки увійшли новели й оповідання із циклів «На стежках і тротуарах», «Осінні узори», «Nota Bene!», а в «Додаток» – твори, що друкувалися тільки в часописах. Збірка малої прози Р. Іваничука містить докладні примітки.
Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр. читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр. без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Ти ж усюди поставив своiх героiв у винятковi обставини.
– Обставини всi винятковi, Несторе. – Повнi Леонiдовi губи стиснулися в рурочку. – І те, наприклад, що нас зараз не четверо, а п’ятеро у твоiй машинi – теж, бо моя Нiлочка поiхала з нами випадково.
– Ой, не чiпайте мене, – знову почервонiла жiнка. – Я поза ситуацiею, я тут нiчого не вирiшую…
– Хтозна, хтозна… – Адрiана пiдперла долонею обличчя.
– Рiч у тiм, що люди нiколи не готуються до виняткових ситуацiй… – Нестор говорив, не повертаючи голови, був напружено зосереджений.
– А як, скажи, будь ласка? Що ти вiдчував?
– Нiчого, крiм зацiпенiлостi… То було вiдчуття безнадiйного горя, але це я зараз так називаю той стан. А тодi… тодi те горе нудотно пахло прогнилими ранами в’язня, i мене таки знудило… – Нестор опустив вiкно i вдивлявся у сизу мряку, крiзь яку не проступали навiть силуети дерев.
– Ну, знаеш, це вже занадто! – спалахнув Леонiд. – То давай виведемо такого собi пiдлячка…
– Леонiде, – Адрiана вiдiрвала обличчя вiд долонi, – а ви читали «У пошуках втраченого часу» Марселя Пруста?
– Не дочитав! Так само, як i ви… І досить, досить уже того хизування своею iнтелектуальнiстю.
– Може, й так, – вiдказала спокiйно Адрiана. – Страшенно нуднi речi… Зате правдивi.
Суперечка знову загострювалася, а туман ставав усе непрогляднiший, машина вже надто довго йшла по рiвнiй неасфальтованiй дорозi, Степан занепокоiвся.
– Ви впевненi, що ми добре iдемо? – спитав Нестора.
– Ах, якi ви, iнженери, рацiональнi… – Адрiана не виходила з фривольно-iронiчного тону.









