На нашем сайте вы можете читать онлайн «Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр.». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр.

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
Краткое содержание книги Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр., аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр.. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письмен-ник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близь-ко двадцяти історичних романів, якими письменник заповнює білі плями в нашій історії. Він не обмежується лише зображенням тих чи інших подій минулого, а накреслює багато проблем, які хвилюють наших сучасників.
До 8-го тому повного зібрання творів Романа Іваничука увійшли новели, оповідання та оповідки, написані протягом 1976–2016 років, у яких він постає неперевершеним майстром новели. Основу цього тому склали видання – «На перевалі» (1981) та «Люлька з червоного дерева» (2009); також до збірки увійшли новели й оповідання із циклів «На стежках і тротуарах», «Осінні узори», «Nota Bene!», а в «Додаток» – твори, що друкувалися тільки в часописах. Збірка малої прози Р. Іваничука містить докладні примітки.
Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр. читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр. без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Стара потягнулася рукою до лiжка, викрикнувши: «Куплена, куплена!», та спинив ii чемний смiшок:
– Куплена? Це ви, сценаристе, встигли?.. Боже, яка дешева пiдробка! – Колекцiонер хихикнув. – І скiльки ви за неi взяли, добродiйко? П’ятдесят?.. Що ж, для вiдомого сценариста п’ятдесятка – марниця, рамки ж добротнi, пригодяться йому… Чи не можете принести менi щось для огляду?
Стара потупцювала на мiсцi, не наважуючись виходити, та вираз обличчя Колекцiонера був холодно-байдужим, вона врештi зникла за портьерою, а тодi мiй знайомий припав до картини.
Часто дихаючи вiд хвилювання, вiн шнарив пальцями вздовж рамки, його пучки, певне, чутливi, мов у хiрурга, обмацували кожен рельеф, горбинку i врештi щось-таки намацали. Колекцiонер послинив пальця, та згадавши, що картина намальована олiйними фарбами, вийняв з кишенi плящину, розкоркував i, намочивши палець у розчиннику, повiв ним по горизонтальному горбиковi у лiвому кутку рамки. Довго приглядався, а потiм повернув до мене голову i, не встигнувши пригасити жадiбного полиску в очах, зблiдлий i з опалими щоками, прохрипiв:
– Я куплю ii у вас… Ви ж книжки збираете… Я дам вам сто… двiстi…
Вiн виглядав жалюгiдно, менi стало його шкода, я сказав:
– Облиште, не будьте смiшнi… Я бачив «Вiдплиття на острiв Цiтеру» в Луврi.
– Авжеж, авжеж, – лепетав Колекцiонер. – Але я дуже люблю Ватто, навiть бездарнi копii… Я дам триста… – Розпростерши руки, мов до Розп’яття, вiн заслоняв собою картину.
Тодi я згадав: щось вiн там мазюкав пальцем, силою вiдсторонив Колекцiонера, схилився над картиною i на смужцi, прокладенiй розчинником, прочитав: «Wаtео».
Фрагмент. Ескiз. Заготовка до картини… Оригiнал!
Я схопив у руки картину за верхнiй край рамки, Колекцiонер – за нижнiй, ми засiпали кожен у свiй бiк, я ще не знав, що буду з нею робити, але скарб е скарбом, я озвiрiв так само, як i мiй суперник, мене палив сором, що тепер цiлком зрiвнявся з ним – я вже не сумнiвався в тому, що про нього говорили, але поступитися не мав сили, ми готовi були вгризтися один одному в горло, та сколихнулася портьера, i вiн опустив руки.
Вийшла стара з двома картинами й подала iх Колекцiонеровi. Вiн глянув на них, заахав i попросив:
– Залиште нас, добродiйко. Я мушу приглянутися. Це буде довго…
І коли стара знову зникла, Колекцiонер пiдсунув до мене крiсло, сам сiв на друге i мовив примирливо, витираючи росу з чола:
– Погодьмося… Що хочете. Грошi… Будь-яку рiч з мого музею.









