На нашем сайте вы можете читать онлайн «Шляхом бурхливим». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Шляхом бурхливим

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
Краткое содержание книги Шляхом бурхливим, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Шляхом бурхливим. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Григорій Бабенко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Про Григорія Бабенка, автора захоплюючих історичних повістей, досі було невідомо нічого – ні коли народився, ні коли помер. І щойно останнім часом вдалося кинути дрібку світла на цього непересічного автора.
Він закінчив Харківський університет у 1911 році, ще замолоду став цікавитися історією, навіть листувався з Дмитром Яворницьким.
Судячи з того, як Бабенко добре описує Слобожанщину, можна припустити, що він там і народився. Працював лікарем, а з 1928 року завідував медичною частиною в м. Пологи Запорізької області.
Саме у Пологах він і написав повість «Шляхом бурхливим» – про події в Україні за часів Івана Сірка та повстання 1668 року очима малого хлопця.
А ще перед тим видав повість із життя скитів «В тумані минулого» (1927) та повість «Люди з червоної скелі» (1929) – про кам’яний вік. Остання публікація автора – пригодницьке оповідання «Ціна молодості», що вийшло друком у Харкові в 1932 році. Відтоді жодних відомостей про письменника не вдалося знайти.
Історичні повісті Григорія Бабенка не втратили своєї привабливості і зараз. А сміливість, з якою він описував колонізацію України московитами, відверто дивує. Бо жоден інший автор історичних творів, виданих у СРСР, на таке не відваживався.
Ці повісті будуть цікаві як молодому поколінню, так і старшому. Захоплюючі пригоди, соковита мова – все це дуже сучасне, тому ці маловідомі твори минулого варті перевидань і нового прочитання.
Шляхом бурхливим читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Шляхом бурхливим без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Вiн думав про те, що коли б не татари, його б, мабуть, задушив Глек, але тепер у душi його не було вже злости до запорожця i нiякоi вдячности до своiх визволителiв татар. І його ворогування з запорожцями стало в зовсiм iншому освiтленнi. Вiн згадав, що винуватий був вiн сам, що запорожець захищав старого Журавля i в чеснiй бiйцi один проти трьох ненавмисне убив Гусева; вiн згадав, як бив запорожця у в’язницi, коли той не хотiв лiзти в колодки. Його здивувало, як такi простi i яснi гадки не приходили йому в голову, поки вiн сам не попав у неволю.
Татари, що лишилися коло бранцiв, посiдали на коней i погнали бранцiв на пiвдень, уникаючи великих дорiг та осель. Коли стало свiтати, татари знову заховалися в лiсi, нагодували бранцiв пшоняною кашею, пiдмащеною кiнським лоем, i завалилися спати, поставивши коло бранцiв вартового з луком в руках. Чотири ночi йшли так татари, держачись Муравського шляху, але не виходячи на нього й не розпалюючи багаття, поки не вийшли за межi Слобiдськоi Украiни.
Конi татарськi, хоч i йшли ступою, але йшли досить швидко, i бранцям, та ще iз зв’язаними руками важко було поспiвати за ними.
Глек розумiв татарську мову i прислухався до татарських балачок, але сам нiколи не виказував, що розумiе iх, зi свого боку, вiн зацiкавився, чи розумiють татари по-украiнському, i чекав тiльки випадку, щоб перевiрити це.
Татари не кували своiх коней, але на копитах у деяких з них прив’язанi були ремiнцями якiсь чудернацькi пiдкови з бичачого рогу. Якось Глек побачив, що в одного коня розв’язалися ремiнцi на такiй пiдковi.





