Мауглі = Mowgli

Може, вона щось вiд когось почула, може, iй сказав про це дикобраз Сахi, – хай там як, та коли вони з Мауглi зайшли в гущавину лiсу i хлопець розлiгся, вмостивши голову на лискучiй чорнiй спинi пантери, вона сказала йому:

– Малий Братику, ти не забув, як я казала тобi, що Шер-Хан – твiй ворог?

– Авжеж, ти це повторювала стiльки разiв, скiльки горiхiв на цiй пальмi, – вiдповiв Мауглi (звiсно, рахувати вiн не вмiв). – Ну то й що? Менi страх як хочеться спати, Багiро. А Шер-Хан – то просто довгий хвiст i дурний оглушливий голос, як у павича Мора.

– Не час зараз спати! Це знае Балу, i я теж, i вся Зграя знае про це, найдурнiший олень, i той знае! І Табакi казав те саме.

– Справдi! – пхикнув Мауглi. – Табакi недавно прибiг до мене i наговорив усiляких дурниць, мовляв, що я голе цуценя i не здатен навiть вирити земляний горiх. Ну то я схопив його за хвiст i стукнув разiв зо два об пальму, щоб навчився бути чемним.

– Ти зробив дурницю. Табакi хоч i плiткар, та може сказати багато такого, що тебе стосуеться.

Розплющ очi, Малий Братику! Шер-Хан поки що не смiе зачiпати тебе у Джунглях, та не забувай, що Акела дуже старий. Ще трохи – i настане день, коли вiн не зможе вполювати буйвола, i тодi вiн бiльше не буде ватажком зграi. Тi вовки, що бачили тебе на Скелi Ради, теж постарiли, а молодих кульгавий тигр намовляе, що людськiй дитинi не мiсце у вовчiй зграi. А ти скоро станеш людиною.

– А що таке людина? Хiба iй не можна бiгати зi своiми братами? – спитав Мауглi. – Я народився у Джунглях, я жив за Законом Джунглiв, i у Зграi нема такого вовка, якому б я не витягав колючок iз лап.

Усi вони моi брати!

Багiра випросталася на повен зрiст i примружила очi.

– Малий Братику, – муркнула вона, – торкнися мене отут пiд щелепою.

Мауглi простяг свою мiцну смагляву руку i на шиi Багiри пiд нiжним хутром намацав дужi м’язи i невеличку залисинку.

– Нiхто у Джунглях не знае, що я, Багiра, маю такий знак – слiд вiд нашийника. Але я народилася серед людей, Малий Братику, i з-помiж людей вмерла моя мати – у королiвському звiринцi, в Удайпурi.

Ось чому я сплатила за тебе викуп на Радi, коли ти був ще голим малюком. Так, я теж народилася серед людей. Змалку я не бачила джунглiв. Мене годували в залiзнiй клiтцi iз залiзноi миски, та якось уночi я вiдчула, що я – Багiра, пантера, а не людська iграшка. Одним ударом лапи я зламала дурний замок i втекла. Оскiльки я знаю людськi звичаi, у Джунглях мене бояться бiльше вiд Шер-Хана.