На нашем сайте вы можете читать онлайн «Орлеанська діва». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Зарубежная литература, Зарубежная поэзия. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Орлеанська діва

Автор
Дата выхода
30 июля 2018
Краткое содержание книги Орлеанська діва, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Орлеанська діва. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Вольтер) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Орлеанська діва» – сатирична пародійна поема видатного французького письменника, історика, публіциста, просвітителя Вольтера (справжнє ім’я – Марі Франсуа Аруе; 1694–1778), в якій події життя національної героїні (тоді ще не канонізованої святої) Жанни д’Арк представлені в бурлескному жанрі. Проте вістря сатири письменника в поемі скеровано не проти самої Жанни, а проти її нестерпно фальшивого церковного культу. Видана анонімно, «Орлеанська діва» стала одним з найпопулярніших непідцензурних творів Вольтера й здобула популярність і за межами Франції як зразок скептично-іронічного «вільнодумства» XVIII століття.
Орлеанська діва читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Орлеанська діва без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Юпiтер, Марс, Поллукс[53 - Поллукс – син Юпiтера i Леди, разом зi своiм братом Кастором брав участь у походi Аргонавтiв, що подалися на кораблi Арго в Колхiду (так греки називали краiну, що лежить в пiвденно-захiднiй частинi Кавказу) шукати золоте руно. В цьому мiфi поетизувалася колонiзаторська дiяльнiсть грецьких мореплавцiв.] i всi боги
Його орловi додали снаги.
Вакх, Азii великий переборець,
І син Алкмени, воiн-чудотворець,
І Олександер, цар серед царiв,[54 - Олександр Великий (356–323 до н. е.
Вдавали з себе Зевсових синiв,
Бо з того мали дещицю вигоди:
Корились iм владики i народи,
Шануючи таку високу кров.
До цеi думки i Денис дiйшов;
Намислив вiн, щоб Жанну мiж юрбою
Прославлено i названо святою,
Щоб простий вiрував у це вояк,
Тальбот-зальотник i Шандос-пияк,
Безбожник i хвалько зарозумiлий, —
I всi б небесну силу в нiй узрiли.
Дiйшовши до такого рiшенця,
Бенедиктинця вiн обрав, ченця —
Не з тих ото, що книги компонують
I раз у раз iх Францii дарують,
Але з дрiбних, що й книг не потребують,
Як требник прочитали до кiнця:
Тож брат Лурдi,[55 - Лурдi (Lourd) – тупий. Вольтер, згiдно з традицiею комiчних жанрiв класичноi лiтератури, часто надае своiм героям iмена-характеристики.] простак благочестивий,
Здобути славу мае задля Дiви.
На Мiсяцi е дивовижний край,
Для дурнiв i безумцiв давнiй рай
, —
А на межi широкого простору,
Де Нiч, Хаос i Пекла дух тяжкий
Панують завжди в злагодi тiснiй,
З’еднавшися у силу темнозору,
Лежить страшне, печеряве житло,
Що свiтла сонячного й не було
Нiколи там, – промiння лиш фальшиве,
Хистке, холодне, тьмяне i жахливе,
Яке з болотних повстае огнiз.
Там повно чортенят, чортиць, чортiв.
Дитина з бородою i в коронi,
Цариця-Дурiсть там сидить на тронi,
Рот, мов Данше, роззявлюючи свiй
.
За скiпетр – служить брязкотельце iй.
Дочка це темноти, хоч не едина;
Стоiть навколо вся ii родина:
Пиха, Лiнивство, Впертiсть кам’яна
Та Легковiр’я, що вагань не зна.
Слугують iй уклiнно, як годиться,
Подумав би, що й справдi то цариця, —
А все це лиш облуда i туман,
Пануе-бо за неi iнший пан:
Лукавство там несите за мiнiстра.
Ця спритна постать, до ошуки бистра,
За нiс царицю водить i дворян.











