На нашем сайте вы можете читать онлайн «Орлеанська діва». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Зарубежная литература, Зарубежная поэзия. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Орлеанська діва

Автор
Дата выхода
30 июля 2018
Краткое содержание книги Орлеанська діва, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Орлеанська діва. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Вольтер) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Орлеанська діва» – сатирична пародійна поема видатного французького письменника, історика, публіциста, просвітителя Вольтера (справжнє ім’я – Марі Франсуа Аруе; 1694–1778), в якій події життя національної героїні (тоді ще не канонізованої святої) Жанни д’Арк представлені в бурлескному жанрі. Проте вістря сатири письменника в поемі скеровано не проти самої Жанни, а проти її нестерпно фальшивого церковного культу. Видана анонімно, «Орлеанська діва» стала одним з найпопулярніших непідцензурних творів Вольтера й здобула популярність і за межами Франції як зразок скептично-іронічного «вільнодумства» XVIII століття.
Орлеанська діва читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Орлеанська діва без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
За легендами, була вкрадена Зевсом i мала вiд нього дiтей. Даная – дочка аргосського царя, кохана Зевса.]
П’е без Юнони, як справдешнiй бог.
Щораз iде смачнiша перемiна —
Їх подають Аглая, Єфрозiна
I Талiя:[71 - Аглая, Єфрозiна i Талiя – за старогрецькою мiфологiею, дочки Вакха i Венери, що уособлюють собою радiсть життя.] так звуться в небесах
Три грацii, що марнi теревенi
Про них розводять педантичнi вченi.
Нектар кипить у Гебиних руках[72 - Геба (грецька мiф.) – богиня юностi; була виночерпiем у богiв.
I в Ганiмеда юного правицi
—
Його украв Зевеса бистрий птах,
Щоб цар богiв мав з ким повеселиться.
От при такому Дюнуа столi
З Гермафродитом сiв у любiй млi.
Чудне створiння пишно одяглося,
Алмазами прикрасило волосся,
А жовту шию обвило кругом
Рубiнiв, перлiв не одним разком.
Шкода! Потвора тiльки бридша стала!
До Дюнуа вона щось прошептала —
I наш герой уперше затремтiв.[73 - До оповiдань Гiльома Ваде включено вiршований епiзод «Що подобаеться дамам» (Ce qui plait aux dames); його герой Роберт мае стати чоловiком феi.
Проте, найлюб’язнiший з воякiв,
Вiн господинi вiдплатити гречно
За учту гостелюбну i сердечну
Бажае, занедбавши зiр i смак.
«Тим бiльше слави!» – думае бiдак.
Але дарма себе вiн непокоiв:
Бувае неможливе й для героiв.
Отож, хоча й запавши у печаль,
Гермафродит до нього мае жаль,
Улещений i врадуваний потай
Зусиллями одважного бiйця:
Хоч не дiйшла належного кiнця,
Але ретельно почалась робота.
«Узавтра, – каже панi, – довести
Ви можете змагання це до краю.
Я бiльше сил, мосьпане, вам бажаю,
Щоб шану нiжнiстю перемогти».
Аж ось Аврора золота на сходi
Оповiстила ранок всiй природi.
Коли вона поглянула на свiт,
Знов чоловiком став Гермафродит.
Тож, по-новому жадiбний i хтивий,
Іде в опочивальню вiн до Дiви,
Покров зривае нiжний та легкий
I непристойно гладить перса iй,
Поганячи цiлунком, як повiю,
Святих пiдпору, Францii надiю.
Що бiльше шалу – то бридкiший вiн!
У гнiвi суто християнськiм Жанна,
Нiяких не ясуючи причин,
В мерзенну пику затопила пана.
Отак, бува, у мене на ланах
Кобила горда, вся в пiстрявих плямах,
На мускулястих i твердих ногах,
Немов тигриця, з полум’ям в очах,
Осла тупого одбивае замах,
Що на озадок любий був iзлiз —
І, вдарений, аж покотився вниз.











