На нашем сайте вы можете читать онлайн «Шенгенська історія. Литовський роман». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Шенгенська історія. Литовський роман

Автор
Дата выхода
29 мая 2018
Краткое содержание книги Шенгенська історія. Литовський роман, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Шенгенська історія. Литовський роман. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Андрей Курков) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
21 грудня 2007 року опівночі Литва приєдналася до Шенгенського простору. У цю ніч три молоді пари, які подружилися на рок-фестивалі, зібралися на хуторі Пієнагаліс, щоб відсвяткувати «Шенгенську ніч» і поділитися одне з одним планами на майбутнє. Інґрида та Клаудіюс говорили про свій переїзд до Лондона, Андрюс і Барбора збиралися до Парижа, а Рената і Вітас – до Італії. Вони не знали і навіть припустити не могли, чим їм доведеться там займатися. Вони довіряли Європі і були впевнені, що вона їх не підведе. Вони були молоді й самовпевнені. І поки вони сиділи за столом і очікували на «шенгенську північ», далеко від Пієнагаліса до шлагбаума, який перекриває дорогу на литовсько-польському кордоні, підійшов старий з дерев’яною ногою, який знав Європу як свої п’ять пальців. Він дочекався півночі і, як тільки прикордонники підняли назавжди смугастий шлагбаум, став першим литовцем, який перейшов кордон без пред’явлення паспорта. Перед ним теж лежала далека дорога, а в схованці його дерев’яної ноги вирушили в подорож разом зі своїм власником шість його паспортів. І все на одне ім’я – Кукутіс…
Шенгенська історія. Литовський роман читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Шенгенська історія. Литовський роман без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Тут, може, е й вашi злотi? Подивiться, а раптом на горнятко чаю вистачить?
Опустив бородатий бармен погляд на монети Кукутiса. Серед старовинних англiйських шилiнгiв i фартингiв, серед панських росiйських гривеникiв i болгарських левiв побачив срiбний польський грiш Зигмунта Першого. Виловив його двома пальцями зi жменi. Подивився таемниче на одноногого клiента, немов здогадався про щось загадкове.
– Є тут польськi, – прошепотiв радiсно. – Навiть на вечерю вистачить, не тiльки на чай! Зачекайте з пiвгодинки, вам моя дружина приготуе!.
«Що таке пiвгодини в життi людини, котра не вмiе вмирати?!» – подумав Кукутiс i всмiхнувся.
Повернувся за стiл. Покосував поглядом на молоду жiнку з незвичайною кiскою, на ii малюка, що тримав у руцi товстий кольоровий олiвець, як досвiдченi бандити тримають ножа – вiстрям донизу, мiцно стиснувши рукiв’я в долонi. Малюк продовжував наповнювати аркуш паперу грубими кольоровими колами, час вiд часу змiнюючи кольоровi олiвцi, але не змiнюючи спосiб малювання.
– А ти спробуй квадрат намалювати, – неголосно запропонував Кукутiс хлопчиковi польською.
Мама малюка обернулася. Шибеник завмер, олiвець вертикально спинився на паперi.
– А як це? – не збагнув малюк.
– Можна? – Кукутiс узяв коричневий олiвець точно так само, як тримав його хлопчик, намалював у вiльному кутку аркуша квадрат i втомлено зiтхнув.
– Важко, – сказав вiн. – Давай я спробую iнакше! – Вiн узяв олiвець пальцями, як ручку, i легко кiлька разiв обвiв квадрат, а опiсля, помiнявши кiлька разiв олiвцi, зробив його рiзнобарвним.
Малюк iз цiкавiстю спостерiгав за пальцями старого. Потiм спробував сам узяти так олiвець. Було видно, що вiн боiться його впустити – пальцi хлопчика виявилися не привченими до тримання.
– Ви, мабуть, iз Бiлорусi? – поцiкавилася молода жiнка.
– Чому ви так подумали? – здивувався Кукутiс.
– У нашого сiльського старости домогосподарка з Мiнська, вона також усiм показуе, як треба правильно робити. Довго i таемно намагалася iхнього сина з шульги на правшу перевчити, поки ii не змусили книгу прочитати про те, що шульга мае бiльше шансiв стати президентом Польщi, нiж правша.
Промовляла це все жiнка з кiскою цiлком привiтно, без жодного натяку на невдоволення.
– Ви майже вгадали, – посмiхнувся Кукутiс. – Я з Литви, а Бiлорусь колись також була Литвою.
– Помилилася, – видихнула молодиця.









