На нашем сайте вы можете читать онлайн «Пекло на землі». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
Краткое содержание книги Пекло на землі, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Пекло на землі. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Віталій Юрченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
Пекло на землі читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Пекло на землі без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Бiжiть до полку й сповiстiть, хай будуть на ногах. Бiльшовицький броневик пiдходив уночi.
– Ага, – догадувався козак. – Недаром мене збудили. Був у знайомих на Олександрiвцi. Там уночi була розвiдка.
– Прошу ж вас. Спiшiть до полку й сповiстiть, бо буде лихо.
Козак побiг, а я не знав за що вхопитись. Пустився знову до комендатури. Та довгий пострiл зупинив. За стрiлом другий, третiй, а в вiдповiдь йому гримнула сальва.
Затрiпотало серце. Куди летiти? Кого будити? Рвусь, мечусь… До полку, тут недалеко…
Прибiг засапаний, стусонув дверi, – всi сплять, як порiзанi.
До зброi, браття! Гайдамаки! Бiльшовики в мiстi! До зброi! – І бах-бах…
– Що… де… – схоплюються.
– На мiсто сунуть… Скорiш… Будiть один другого. В чому хто е… рятуйте всiх… – та знову бах-бах…
І вмить касарня закрутилася в дикiм хаосi зборнi. В життю подiбноi гарячки не видав. Двi сотнi людей завертiлись, як на вогнi: не знали, чи штани вперед, чи набiйницю, за черевики – чи за рушницю.
У п’ять хвилин курiнь сипав надвiр, iнстинктово ладнався, хто в чiм схопився.
Бiльшовики городами в двi кольони перлися на мiсто. Ми безладно розкинулися й дали нерiвну сальву, не злякавши iх. Навпаки, вдивившись, де жертва, зграями кинулись на нас. Куди там було стримувати – iх цiлi маси. Вiдбiгли ми на дiльницю, тримаючись непевно.
На наше щастя, прибiг зi станцii курiнь богданiвцiв. Це пiдбадьорило нас. Вирiвнялись, але позицiя незручна – спереду садки, а ззаду майдан.
– Вiдходь на дiльницю i отаборюйсь, – передав полковник. – Кулемет, кулемет лаштуй, – побачив, що тягли «Максима».
Заняли зручну позицiю, прилаштували кулемет i чекали червоних з-за садкiв. Вони гадали, що ми втiкаемо, i лiзли смiливо. На рiвнинi сипнули iм доброго перцю й примусили прилягти. До речi, наспiв І-й курiнь гайдамакiв та невелика частина Зеленого.
Загорiлась страшенна сiча. Створився ад, в якому я ще не бував. Пара тисяч крiсiв та кiлька кулеметiв глушили все навколо, не чути було нiякоi команди. Баталiя тяглась хвилин з 15. Курiнний Кузьменко виявив iнiцiятиву: знявши високо крiс, махнув кругом i кинувся в атаку.
– Сллла…ва! – пiдхопив увесь курiнь i сунув на городи.





