На нашем сайте вы можете читать онлайн «Пекло на землі». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
Краткое содержание книги Пекло на землі, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Пекло на землі. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Віталій Юрченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
Пекло на землі читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Пекло на землі без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Умить на валу за цукроварню висипалась довга лава й вiдкрила безладну трiскотню. Ризиковано було рватися в атаку: пахло великою втратою.
– Вкопатися на мiсцi i без команди не стрiляти, – подав по лавi Чубатий, а Олешковi наказав забiгти вiд заду.
З валу озвався кулемет i став сiкти, зразу невдало, видно, невмiлi руки, але щораз влучнiше сипав по наших рядах. У нас утрати: скрутився з болю клинiвчанин, вхопився за руку мiй Матвiй.
Сполох. Нас насiдають градом. Запихкав i наш кулемет та скоро змовк – набоiв обмаль.
Враз внутрi цукроварнi гримнула сальва, i розляглося дружне «Слава». Радiстю забилося серце. Вогонь з валу на мить притих.
«Вогонь, вперед, слава!» – гукнув Чубатий на весь голос.
І ми вiдважно кинулися на вал. Звiдтiль десяток стрiлiв, i вал опустiв. Залога в панiцi полетiла по всiх дiрках мiстечка. Ми настигали iх i били, як куропатву: ловили по хатах, у садку, на мочарi й на полi.
Увечерi ладнали нового кольта та вантажили харчами три заводських гарби (цукром, салом i вiвсом). У вiдплату за двох страчених i трьох скалiчених коней, осiдлали дев’ять свiжих стригунiв.
Жаль було покiйника – веселого виноградця. Поховали по-христiянськи в Небелiвцi. Увечерi викопали на вигонi могилу. Прийшов священик зi всiм хором i, схиливши сумнi чола, пiд спiв «Ви жертвою в бою нерiвнiм лягли», спускали в землю першу жертву.
Не ми однi. Сумували з нами серця селянськi. Довiдались i прийшли гурмою. Втирали сльози матерi, жалiбно батьки зiтхали, могилу квiтами квiтчали дiвчата. Замiсць тiеi жертви Небелiвка дала нам нових 16 повстанцiв. Другого ранку на гробi з’явився хрест iз написом: «Спинись, чоло схили. За Украiну вiн поляг, за твiй добробут. Помстись за нього».
Перший виступ створив у загонi бойовий дух i мiцну дисциплiну. Виробили плян операцiй.
Це був час нового наступу частин УНР вiд заходу. Жили надiями. Кожного дня й вечора прибували свiжi сили. Що село, то десяток-два без окремоi агiтацii. Щедро роздавали селянам цукор, а вони нам – чого тiльки душа бажала.
Щастило. Ішли трьокутником: пiхота й обоз у серединi, а по боках кiннi стежники.





