Енеїда

Венера у хмару

Їх загорнула, iдучих, запоною мряки покрила,[22 - Аналогiчно в «Одiссеi» Гомера (VII, 39 i далi) Афiна окутуе Одiссея туманом, щоб вiн непомiченим увiйшов до мiста i палацу Алкiноя.]

Щоб iх нiхто не побачив i пальцем до них не торкнувся,

Щоб не задержав в дорозi, причин не питав iх приходу.

Легко в повiтрi сама полетiла на Пафос i радо

415 Там оглядае оселю свою, де храм ii, звiдки

Ладан сабейський iз ста вiвтарiв аромати iй курить,

Пахощi свiжого квiту вiнки посилають до неi.

Тi завернули тим часом туди, куди стежка вела iх,

Вже й на пагорб зiйшли, що над мiсто й твердиню сусiдню

420 Зверху дививсь. З тих громадь дивувався Еней; ще недавно

Тут лише хижi стояли; з брам, iз брукованих вулиць,

З руху гучного на них дивувався. За дiло взялися

Палко тiрiйцi. Однi для твердинi там мури будують,

Іншi – котять камiння руками; цi пiд будову

425 Площу рiвняють, а тi борозною iй межi обводять.

Суддiв уже вибирають, начальникiв, раду священну.

Пристань влаштовують iншi, тi закладають фундамент

Для побудови театру, а цi – величезнi колони

Тешуть iз скель, майбутнi готуючи сцени окраси.

430 Так, наче бджоли на луках квiтчастих улiтку працюють

В сонячнiй спецi, як рiй молодий вилiтати вже мае,

Або тодi, як росяться меди й розпирають вже соти

Плином солодким, – однi беруть те, що iм iншi приносять,

Тi ж, у рiй об'еднавшися, трутнiв лiнивих громаду

435 Гонять вiд вулика; праця кипить, а меди фiмiамом

Пахнуть.

Каже Еней i верхiв'я будiвель мiських оглядае.

Входить тодi, оповитий у мряку, – аж диво сказати —

Прямо в юрбу i змiшався iз нею, нiкому не видний.

440 Був у серединi, в мiстi тiм, гай iз розкiшною тiнню.

В ньому пунiйцi, по морю бурхливому гнанi, найперше

Те вiдкопали знамення, яке несмертельна Юнона

Їм показала, – швидкого коня голова пишногрива[23 - Голова коня була викарбувана на карфагенських монетах як емблема мiста.

Вiщим знаменням була. Бо народ той колись, у майбутнiм,

445 Так i у вiйнах мав бути найпершим, як спритним в життi був

Довгi вiки. На цiм мiсцi величний сiдонська Дiдона

Храм будувала Юнонi, багатий дарами i повен Ласки богинi.

Були в ньому мiднi i сходи, й пороги;

Сволоки мiддю трималися, й мiддю бряжчали завiси.