Енеїда

Цими словами зворушенi батько Еней iз Ахатом

580 Мужнiм вже довго iз темряви вийти всiм серцем бажали.

Перший Ахат до Енея промовив: «Гей, сину богинi,

Думка яка у твоiй головi виникае? Ти ж бачиш,

Всi врятувались: i флот, i супутники нашi. Немае

Лиш одного, та самi те ми бачили, як вiн в глибокi

585 Хвилi пiрнув; все iнше iз сказаним матiр'ю згiдне».

Ледве вiн мовив це слово, як мряка, що iх сповивала,

Раптом розвiялась, свiтло прозоре навкруг розлилося.

Став тут Еней, засiяв серед ясностi сонця, на бога

Вродою й постаттю схожий; бо синовi мати подбала

590 Кучерi буйнi та юностi блиск дарувати пурпурний,

Радiсть в очах i вогонь запалила.

Руки митця ще краси додають або золотом жовтим

Срiбло чи мармур пароський[27 - Мармур iз острова Пароса вважався найкращим.] оздоблюють. Тут до царицi

Раптом звернувся для всiх несподiвано вiн i промовив:

595 «Ось я, – про мене тут мова, – троянський Еней, я з лiвiйських

Хвиль врятувавсь.

Серце тобi зворушили; данайцями ще не добитi,

На суходолi й на морi усяких пригод ми зазнали,

Всього позбавленi ми, – i ти нас приймаеш у мiсто,

600 В дiм свiй. Нi ми, нi з дарданцiв нiхто, що по свiту широкiм

Бродять, усюди розсiянi, гiдноi дяки, Дiдоно,

Скласти не в силi тобi. Хай богове, – як е ще боги десь,

Що про побожних ще дбають, як е якась правда на свiтi,

В серцi сумлiння якесь як ще е десь, – тобi хай вiдплатять

605 Гiдно.

Свiтовi? Що за батьки таку гожу тебе породили?

Доки ще рiки у море вливатися будуть, на гори

Тiнi лягатимуть, зорянi пастиме небо отари, —

Честь твоя й слава назавжди лишиться й iм'я твое вiчно

610 Житиме, хоч би й який мене край не покликав». З цим словом

Ілiонею правицю простяг вiн, а лiву Сергесту,

Потiм i iншим – Клоантовi мужньому й мужньому Гiю.

Виглядом мужа цього, його долею вражена дуже,

В вiдповiдь так сiдонська Дiдона йому говорила:

615 «Сину богинi, яка це бiда по злигоднях на тебе

Так напосiлась? І що це за сила на берег безмежний

Пхнула тебе? Чи не той ти Еней, що його породила

Мати Венера Анхiсу дарданському в краi фрiгiйськiм,

Де Сiмоент протiкае? Я тямлю, як Тевкра прогнали

620 З рiдного краю, а вiн до Сiдона прибув i нового

Царства шукав з допомогою Бела.

Кiпр зруйнував плодоносний i взяв пiд свою його владу.