Енеїда

Цим порiвнянням зображено всемогутнiсть бога любовi.]

От я до тебе приходжу i силу прошу божественну, —

Знаеш ти, як твого брата Енея в морях i на сушi

Люта ненависть лихоi Юнони ганяе, ти завжди

Горе iз нами дiлив. Ось тепер фiнiкiйська Дiдона

670 В гостi приймае його i придержуе словом ласкавим,

Дуже боюсь я гостини, яку виявляе Юнона.

Певно, вона не заспить у таку вирiшальну хвилину.

Отже, я пiдступом хочу ранiше царицю узяти,

Жару додати любовi, бо ще який бог ii змiнить.

675 Хай би й вона так же палко, як я, полюбила Енея,

Так, як лиш ти б змiг зробити, – послухай же нинi мiй задум:

В мiсто сiдонське син царський iтиме тепер, його милий

Батько зове туди, серця мойого турботу й дари вiн

Всi понесе туди, з моря вцiлiлi й зi згарища Троi.

680 Cном я присплю його й сонного десь на верхiв'ях Кiтери

Чи на вершинi Ідалiя в мiсцi священнiм сховаю,

Щоб не з'явився не в пору i пiдступiв цих не розкрив би.

Ти на одну лише нiч, i не бiльш, його вигляд наслiдуй,

Хлопця знайоме обличчя прийми, адже й сам ти хлопчина.

685 Щоб, як Дiдона вiзьме тебе в радiснiй хвилi на лоно,

Як на царському бенкетi iй серце Лiей обезжурить,

Як обiймати i солодко стане тебе цiлувати,

Ти iй таемно влив жару у серце й отрути кохання».

Любоi матерi слову слухняний Амур вiдкладае

690 Крила й Іула ходою, веселий, в дорогу виходить.

Сон на Асканiя тихий Венера зсилае тим часом

І, розiгрiвши на лонi, заносить в гаi iдалiйськi,

Там медоцвiтний майран м'якi постелив йому квiти,

В пахощi нiжнi сповив i прозорою вкрив його тiнню.

695 Матерi слову слухняний iшов Купiдон iз Ахатом,

Царськi дарунки з ним разом, радiючи, нiс вiн тiрiйцям.

Як увiйшов, посерединi вже на золоченiм ложi,

На килимах пишнотканих, велично лежала цариця.

Батько ж Еней, а за ним i юнацтво троянське – до неi

700 Разом усi пiдiйшли i навколо на пурпур схилились.

Воду для рук подають уже слуги, з корзин викладають

Блага Церери i всiм рушники пiдносять вовнистi.

В домi було там служниць п'ять десяткiв – для всiх готувати

Довгi наiдкiв ряди й для пенатiв пiдтримувать ватру.

705 Інших же сотня дiвчат i хлопцiв-однолiткiв стiльки ж

Страви на стiл подавали й вино наливали у чари.

Через пороги веселi й тiрiйцiв не менше зiйшлося, —

Їх запросили на ложа узорнi. Дарами Енея

Дуже милуються всi. Іулом милуються вельми,

710 Поломенистою бога подобою, вдаваним словом.