Енеїда

Мури цi побудував Пелопс.] великою пiде;

Доля така ж i наших онукiв колись дожидае».

195 Хитрощам цим i лукавству митця в вiроломствi Сiнона

Вiри йняли. Пiддалися на сльози нещирi i пiдступ

Тi, кого навiть Тiдеiв син, навiть Ахiлл ларiсiйський

Не подолали, нi тисячi суден, нi рокiв десяток.

Щось iще бiльше й страшнiше нам впало, нещасним, у вiчi

200 Й сповнило страхом серця, що нiякого лиха не ждали.

Лаокоон, що жерцем був, Нептуновi жеребом даний,

Жирного в жертву бика урочисто при вiвтарi рiзав.

Аж iз Тенеда по хвилях спокiйних – тремчу, як згадаю, —

В звоях великих два змii на море злягли i прямують

205 Просто до берега; груди i гриви кривавi iх вище

Хвиль виринають, над морем здiймаються, решта iх тiла

Рiвно по морю простерлась великими в звоях хребтами.

З шумом запiнилось море; от вийшли на землю, iх очi,

Кров'ю наповненi, iскрами сиплють; дрижать язики в них,

210 Лижуть з сичанням пащеки. Лиш глянули ми – сполотнiли

Й порозбiгались.

Вони ж у рiшучiм розгонi прямують

Просто до Лаокоона. І спершу тiла обкрутили

Двох невеликих синiв його змii обидва i давлять

Та роз'iдають суглоби. А потiм так само й його вже,

215 Що ухопився за зброю й на помiч синам поспiшае,

Ловлять i в звоi великi обкручують тiсно. Два рази

Впоперек вже i його обвинули i потiм ще двiчi

Шию хребтами, лускою покритими, тiсно обвивши,

Високо вгору i голови, й шиi над ним пiднiмали.

220 Вiн одночасно вузли тi руками розсунути хоче,

В пасоцi чорнiй увесь, отрутою стьожки священнi

Збризканi, й крики жахливi його аж до неба сягають.

Зранений вiл так реве, вiд жертовноi вирвавшись смертi

Й скинувши з шиi сокиру, яку йому вбито невмiло.[38 - Опис загибелi Лаокоона та його синiв, задушених велетенськими змiями, що iх наслали розгнiванi боги. Лессiнг у славнозвiснiй працi «Лаокоон» порiвнюе Вергiлiеве зображення з античною скульптурою – групою Лаокоона (знайденою в Римi в 1506 р.

), яку створили родоськi скульптори в І ст. до н. е. – Агесандр, Полiдор i Афiнодор, i дослiджуе питання рiзницi мiж лiтературою й образотворчим мистецтвом.]

225 Змii обидва чимшвидше у храм поповзли Трiтонiди[39 - Трiтонiда – тобто Мiнерва, зображення якоi стояло в Троi.]

Грiзноi, вгору на замок, залiзли пiд ноги богинi

Й там заховались пiд круглим щитом. Тодi знову занило

Кожному серце, жахом новим оповите.