Енеїда

Ось витягають Кассандру, Прiамову доньку, з святого

Храму Мiнерви; розпатланi коси у неi, до неба

405 Марно пiдводить палаючi очi; пiдняти лиш очi

Може вона, бо руки iй нiжнi в окови закуто.

В лютому шалi Кореб не мiг цього знести i кинувсь

В саму середину тоi фаланги, собi на загибель.

Всi ми за ним поспiшаем i в збиту вриваемось сiчу.

410 Вперше тодi iз покрiвлi святинь наших сипнулись

Густо удари на нас, i зчинилась рiзня нещаслива.

Виглядом зброi i грецьких шоломiв вони обманулись.

З криком гучним i данайцi тодi, озлобившись за втрату

Дiвчини, в наступ пiшли, Аякс помiж ними завзятий,

415 З ним два Атрiди i слiдом усе долопiйське iх вiйсько.

Так противiйнi ударять на себе вiтри, як зiрветься

Буря, i Нот, i Зефiр, а зi сходу як злине на конях

Евр i лiси заскриплять, скаженiе Нерей iз тризубцем,[40 - Морський бог Нерей, як i Нептун, мае в руках тризубець – символ влади над морем.]

Аж у найглибших безоднях морськii запiняться хвилi.

420 Навiть i тi, що у темрявi ночi ми iх розiгнали

Хитро й по цiлому мiсту розвiяли iх, надбiгають.

Першi вони i щити пiзнають, i пiдмiнену зброю;

Зраджуе в мовi рiзниця;[41 - Греки, якi повернулись пiсля втечi, дiзнаються про обман за рiзницею в мовi.] пропало все, – в них перевага.

Перший Кореб вiд руки Пенелея при вiвтарi самiм

425 Збройногрiзноi богинi упав i Рiпей, з-помiж тевкрiв

Найсправедливiший, був-бо вiн правди найбiльший

поборник (Але судилось не те йому); впали Гiмант i Гiпанiс,

Їх своi рiднi убили.

Панте, побожнiсть велика твоя врятувати, нi навiть

430 Cвiтлий вiнець Аполлона. Ти, попеле Троi й останнiй

Пломiнь життя моiх рiдних, ви свiдками будьте, що в вашiй

Хвилi останнiй я стрiл i пригод не злякався данайських;

І заслужила правиця моя, щоб загиб я, якщо вже

Доля таке присудила. Тодi завертаемо звiдти

435 Я, i Іфiт, i Пелiй зi мною (Іфiт iз них старший

Вiком, Улiссом був ранений Пелiй), до дому Прiама

Разом прямуемо, звiдти-бо чуемо крики.

Бiй розгорiвся великий, неначе б нiде не було вже

Іншого бою й нiхто вже й не гинув у цiлому мiстi;

440 Ciчу завзяту побачили ми, як оселi данайцi

Штурмом беруть, черепахи зробивши з щитiв, облягають[42 - Бойовий прийом римських легiонерiв: римськi солдати тримали над головою щити так, що краi iх заходили один за один i могли захистити вiд будь-якоi зброi.